Конотоп. Вулицями рідного міста. Драгомирова

Продовжуємо публікувати повну версію книги Олександра Євтушенка "Вулицями рідного міста. Довідник з історії вулиць міста Конотопа". Сьогодні ми познайомимо вас з історією походження назв вулиці Драгомирова.

ДРАГОМИРОВА ГЕНЕРАЛА вул.
Вулиця названа на честь Михайла Івановича Драгомирова (09.11.1830 р., х.Драгомирівський поблизу м. Конотоп – 15.10.1905 р., м. Конотоп ). Видатний військовий діяч, генерал від інфантерії (1891 р.), член Державної Ради (1903 р.), педагог, літератор, національний герой Болгарії, почесний громадянин болгарського м. Систов.

Із 1873 р. – генерал-майор, командир 14-ї піхотної дивізії (1873–1877 рр.). під час Російсько-Турецької війни (1877–1878 рр.). У ніч із 14 на 15 червня 1877 р. керував операцією з форсування Дунаю. У серпні 1877 р. брав участь в обороні Шипки. Із 1889 р. – командуючий Київським військовим округом, Київський, Подільський, Волинський генерал-губернатор. 1903 р. вийшов у відставку.

Останні роки життя провів у м. Конотоп. Батько російських генералів Аврама Михайловича і Володимира Михайловича Драгомирових.

Був знайомий з І. Ю. Репіним, який у 1889 р. на замовлення Академії Генштабу намалював портрет М. І. Драгомирова. На картині І. Ю. Репіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану" Михайло Драгомиров змальований в образі кошового отамана Івана Сірка.

М. І. Драгомиров – почесний член Московського та Київського університетів, Шведсько-Норвезької академії в Стокгольмі, почесний віце-президент Академії Генштабу.
Похований у родинному склепі на погості Свято-Вознесенського кафедрального собору м. Конотоп.

Ім’я Михайла Івановича Драгомирова носять два болгарських села у Великотирнівському і Першиківському округах. 

До цього КОМІСАРІВСЬКА вул. (ХІХ ст. – 1980-ті р.).

Перші згадки – в 1914 – 1915 р.,23 28.06.1926 р. Назва вулиці мала ідеологічне підгрунтя другої половини ХVIII ст., пов’язане з формуванням адміністративних (військових) одиниць у Російській імперії. Комісар (від лат. commissārius "уповноважений") – намісник, уповноважений владою представник центру. У Російській імперії це звання було особливо поширеним у часи Петра І – комісари були при сенаті, комісарам доручалось управління казенними заводами тощо. З 1765 р. по 1780 р. комісар – владний уповноважений, що очолював комісарське правління – комісарство, низову територіальну одиниц, яка виникла на основі однієї або
кількох козацьких сотень. Комісарства були підпорядковані провінціям і територіально повністю співпадали з однойменними полками, із яких, у свою чергу, складались губернії. Комісарства були створені згідно з Указом Сенату від 20.05.1765 р. для управління державними військовими слободами й існували в прикордонних та воєнних областях Російської імперії – Київській, Слобідсько-Українській, Новоросійській, Білгородській, Іркутській губерніях, у Сибірському царстві.

(Продовження читайте завтра. В наступній публікації ми познайомимо вас з історією та з  походженням назв вулиць Дружби, Єсеніна та Жарикова. З початком книги можна ознайомитись тут). 

Редакція сайту міста Конотопа 05447.com.ua висловлює подяку Олександру Євтушенку за надання ексклюзивного дозволу на друкування матеріалів книги "Вулицями рідного міста. Довідник з історії міста Конотопа". Всі права захищені. Повне або часткове копіювання матеріалів заборонено, будь яке використання узгоджувати з авторами. При узгодженому використанні матеріалів посилання на ресурс обов'язкове. 

Читайте також: Доцільність перейменування деяких вулиць Конотопа (обговорення)

Вам також буде цікава спецтема "Міркуємо разом. Назви вулиць нашого міста".