Ветеран-конотопець Юрій Бачал дав інтерв'ю "Радіо Свобода"

Інтерв'ю з майданівцем, добровольцем, а потім військовослужбовцем опубліковано на сайті "Радіо Свобода".

Київ – У перші дні збройної агресії Росії проти України у стотисячному місті Конотоп, що на Сумщині, до військкоматів вистоювали у довжелезних чергах десятки тисяч охочих іти захищати Україну. Один із них – Юрій Бачал. Він вважає той період найбільш важливим у своєму житті, оскільки саме у дні Революції гідності та у тяжкі перші місяці війни зрозумів, що для нього означає бути громадянином України.

– У листопаді 2013 року я вдома щовечора дивився телевізор, уважно вдивляючись у кадри з київського Майдану. Аж раптом – знайоме обличчя: дівчина Таня, з якою ми вчилися в одній школі, вона на пару років молодша за мене. То я знайшов її телефон, задзвонив, питаю: мала, що ти там робиш? А вже починались протистояння між людьми на Майдані та міліцією, і до майданівців долучались все нові люди. А наприкінці листопада спецпризначенці побили й розігнали студентів (у ніч із 29 на 30 листопада 2013 року – ред.).

Тоді я і подумав: така маленька дівчинка розносить медикаменти по Майдану, ризикує життям, а я далі сидітиму під телевізором? Досить, час діяти!

– І як діяли на Майдані?

– Як всі: будував і боронив барикади, разом з сотнями самооборони. Потоваришував з хлопцями з «Правого сектору», з ними і атаки спецпризначенців відбивав, а потім, коли вже Янукович втік і ми, майданівці, поховали Небесну сотню, довелося з побратимами їхати на південь країни, щоб туди не прийшов «русский мир». Тобто, під час подій Революції гідності у Києві я познайомився з одеситами, часто заходив до їхнього намету, там завше була смачна кава і точились цікаві розмови. Тож потім, весною 2014 року, коли вони запропонували їхати їм на допомогу, я відмовити не міг.

– Що робили в Одесі?

Одесу відстояли ціною жертв, я маю на увазі події 2 травня 2014 року, коли загинули люди. Це страшно, це важка ціна за українську Одесу

– Якщо коротко, підтримував місцевих патріотів України. На квітень 2014 року в Одесі Майдан підтримували близько півтисячі осіб – це ті, хто брав участь в патріотичних акціях, то прихильників Росії було кілька тисяч, при цьому їх підтримували місцеві чиновники та правоохоронці. Одесу відстояли ціною жертв, я маю на увазі події 2 травня 2014 року, коли загинули люди. Це страшно, це важка ціна за українську Одесу.

– Що відбувалося з Вами далі?

То була нормальна практика на той час: людина, яка хотіла боронити Україну, але її не мобілізували через військкомат, ішла у добровольчі батальйони.

– Далі з кількома приятелями ми приєднались до добровольчих батальйонів, власне, то була нормальна практика на той час: людина, яка хотіла боронити Україну, але її не мобілізували через військкомат, ішла у добровольчі батальйони. Цікаво, що, відповідно до моєї «військової історії», я мав бути мобілізованим як десантник, але у Конотопі стояли черги до військкоматів, тож я, глянувши на ці черги, вирішив іти на передову добровольцем. Щоправда, я таки повістку отримав, вже коли був на передовій. Серед добровольців, хто йшов зі мною, були, сказати б, патріоти-романтики: колишні військові, бізнесмени й управлінці, а ще було кілька колишніх в’язнів. А далі нас помітили у Збройних силах України, відібрали дванадцятьох, я опинився у 54-му розвідувальному батальйоні.

– Позивний «Сапсан» там отримали?

– Так, і цей позивний мені дали, бо я був наймолодшим, але найбільш гордим і найбільш швидким серед наших бойових «орлів». Воював на півдні Донеччини: пройшов від селища Гранітне, то була моя вища «точка», і до Азовського моря. Мене офіційно зарахували до батальйону 23 серпня 2014 року, якраз перед початком Іловайської операції, а вийшов з передової поблизу Маріуполя вже восени 2015 року. Спершу було тяжко, але війна змінює людину, тож я пристосувався, навчився, як би це пафосно не звучало, воювати. Спершу у нас траплялись непорозуміння з мобілізованими бійцями, словесні сутички навіть були, але воювали ми разом і непогано воювали.

– Чим займались після демобілізації?

– Уявіть собі, що коли я повернувся додому, то був шокований: з одного боку, ніби нічого не змінилось і все довкола, як було у довоєнному житті, а з іншого боку, мама постаріла. Я прожив та відвоював на передовій 1 рік та 1 місяць. Вдома доволі швидко з’ясувалось, що є чим займатись: я долучився до підтримки ініціатив з пошанування пам’яті загиблих добровольців нашого краю, Сумщини. Разом з волонтерами, активістами, побратимами ми провели доволі потужну кампанію на вшанування Сергія «Сєвєра» Табали (боєць Добровольчого українського корпусу («Правий сектор»), загинув при обороні Донецького аеропорту – ред.), бо я з ним познайомився на Майдані. Ми ініціювали вшанування пам’яті Анатолія Шульги, позивний «Бізон», з полку «Азов» та Михайла Сусли з «Батальйону ОУН».

– Поділіться досвідом, що Ви робили, щоб пам’ять загиблих героїв була пошанована належним чином?

– Волонтерам, які опікувались соціальними проблемами воїнів-добровольців, доводилось у Києві «стукати» у всеукраїнські органи влади, щоб підтримати родини загиблих. Ми ж діяли на місцевому рівні разом з родинами загиблих добровольців. Щоб Суслі присвоїли звання почесного громадянина (посмертно), я зібрав, особисто, понад 2 тисячі підписів містян, разом з побратимами пару разів блокував роботу сесії міськради – але ми свого досягли: Михайлові Суслі було надано статус почесного громадянина міста Конотоп. Я спілкуюся з побратимами, з ветеранами АТО з різних куточків України – бачу, що влада на місцях, більшість друзів і сусідів загиблих героїв забувають про них, про те, що завдяки подвигу цих хлопців у їхніх містах є мир. А це ж, як кажуть американці, «хлопці з сусіднього дому», вони разом з тобою виростали і ходили по цих вулицях, а тепер загинули за те, щоб ти далі продовжував цими вулицями ходити і взагалі жити.

Радіо Свобода
Бачал інтерв'ю
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Поки ще ніхто не оцінював
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Виклад
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Суспільство
5 грудня 2019 року в кінотеатрі «Голівуд» (вулиця Миколи Амосова,4) відбулась презентація нового фільму про Голодомор – Геноцид 1932-1933 років «Я їх пам’ятатиму». Стрічка присвячена дітям, що пережили терор голодом в СССР та проблемам пам’яті про злочини комуністів. У ній розказано про Конотопський дитячий концтабір, створений під вивіскою «дєтдома» для дітей, батьки яких були депортовані або вбиті голодом.Перед переглядом фільму відбулось представлення п...
Суспільство
9 грудня 2019 року о 10.00 відбудеться друге пленарне засідання 39 сесії Конотопської міської ради. Місце проведення – велика зала міської ради.Оголошення розміщене на сайті Конотопської міської ради.
Суспільство
5 грудня в Конотопському, Кролевецькому та Великописарівському районах проведені профілактичні заходи, в рамках яких рятувальники спілкувалися з рибалками щодо правил безпеки на замерзлих водоймах.Фахівці служби порятунку розповіли відвідувачам зледенілих річок і озер про небезпеки льоду, звернули увагу на ознаки, які можуть свідчити про ненадійність крижаного покриву, акцентували увагу на необхідності мати при собі засоби порятунку, які можуть стати в наг...
Суспільство
Ось так Конотопські лісівники дбають про лісових мешканців. Запевняють, що корму  для своїх лісових друзів надбали вдосталь.Підкормка диких звірів взимку – важливий захід, який проводиться щорічно. Коли настають холоди і в лісі все замерзає, лісовій звірині стає все складніше добути їжу. Щоб, залишившись без їжі, голодні звірі не пішли з лісу в пошуках корму в населені пункти, ми допомагаємо тваринам пережити важкий період, – говорить директор Конотопськог...
Суспільство
Конотопський міськрайонний суд Сумської області ухвалив вирок у справі №577/4351/19 стосовно громадянина В., який обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого частинами першою, другою статті 222 Кримінального кодексу України, — наданні завідомо неправдивої інформації кредитору з метою одержання кредиту в разі відсутності ознак злочину проти власності, вчинене повторно.Про це повідомляє прес-служба суду.Суть обвинувачення полягає в тому, що громадянин В...
Суспільство
Для учнів ліцею було організовано та проведено екскурсію до ТОВ “Молоко Вітчизни”, яке знаходиться в Конотопському районі с.Тернівка.Товаство об’єднує в собі три господарства, які знаходяться в межах Сумської області, загальна кількість поголів’я становить більше 6000 голів. Учні ознайомилися з матеріальною базою та скуштували свіжого молока з печивом.
Суспільство
Про це на своїй сторінці у мережі Фейсбук повідомляє  начальник відділу охорони та захисту лісу ДП «Конотопський лісгосп» Євген Лаврик.
Суспільство
02 грудня 2019 року на виконання програми «Підтримки фізкультурно-спортивних заходів різного рівня та спортивних закладів міста Конотоп на 2019 рік», міським центром фізичного здоров׳я населення «Спорт для всіх» Конотопської міської ради в центрі спортивного дозвілля по пр. Червоної Калини,14 були проведені змагання з амреслінгу серед всіх бажаючих.За підсумками проведення змагань призові місця розподілилися наступним чином: І місце – Рощик Руслан, ІІ місц...
Суспільство
Нагадаємо, минулого тижня у нашому місті почали встановлювати новорічну ялинку. Наразі вже повністю змонтований металевий каркас та більш ніж на половину вкритий ялинковими гілками. Тож скоро вже новорічна красуня радуватиме містян.