Чому різняться дати святкування Пасхи у Православних та Католиків

Чи помітили ви, який великий цього року розрив між Католицьою та Православною Пасхою? Чому так вийшло?

Вперше свято Пасхи (євр. песах; грец. великдень) відзначили 14 нісана 1513 р. до н. е.. Святкування було введене в останній вечір перед виходом ізраїльтян з Єгипетського рабства. З тих пір Бог повелів юдеям відзначати Великдень щорічно цей день. Кому цікаво, можете прочитати в Біблії, книга Вихід 12 розділ.

Пасха, яку юдеї відзначали впродовж століть, була частиною Закону, що мав тінь майбутнього і вказував на Ісуса Христа, «Ягня Бога». Оскільки «Христос, наша пасха, був принесений у жертву» (1 Коринтян 5:7), і це сталося саме в дні святкування юдейської Пасхи, з тих пір слово "Великодень" та "Пасха" пов'язують саме з воскресінням Сина Божого.

Повернемось до дати. Нісан, згідно єврейському місячному календарю, відповідає нашому березню — квітню. А оскільки в місячному календарі 28 днів, то 14 число - середина місячного циклу, це означає, що у цей день завжди світить повний місяць. Тож правильно святкувати 14 нісана, у повнолуння, яке випадає найближче до весняного рівнодення. Цього року це було 23 березня.

Оскільки Католицька церква святкує Пасху виключно у неділю, то у 2016 році католики відзначали цей день 27 березня.

Що стосується Православ'я, на сьогодні у східній церковній традиції застосовується юліанський календар (старе обчислення), саме тому дата Православної Пасхи вираховується від дня рівнодення за старим юліанським стилем, і випадає на 1 травня. Цікаво, що юліанський календар є найбільш неточним, і тому весняне рівнодення по старому стилю не співпадає з реальним весняним рівноденням.

До того ж, традиція святкувати Великодень у неділю, тобто прив'язуючи його до дня тижня, а не до календарної дати призводить до того, що свято майже завжди випадає на щербатий місяць.

Це цікаво: Сучасні великодні ритуали, пов'язані з яйцями та солодкою випічкою, беруть початок у найдавніших містичних обрядах. Стародавні люди вірили, що світ почався з величезного яйця. Фарбовані яйця на стародавніх римських, грецьких, перських, китайських, галльських, германських і слов'янських святах зустрічі весни символізували відродження і початок життя. Саме з цих стародавніх повір'їв та містичних обрядів виникли сучасні великодні ритуали, пов'язані з яйцями (фарбування, обмін, дарування, катання, заховування та ін).