Сучаснийх дітей важко уявити без технологічних гаджетів. Навіть 3-4-річні малюки сьогодні вміло грають на планшетах, а старші діти комфортно почувають себе в інтернеті. Але чи може любов до електронних пристроїв заподіяти реальну шкоду дитячому здоров'ю? І чи варто дитині забороняти використовувати іх?
Думка фахівців
Як і у кожного явища, у сучасного буму технологій є явні плюси і мінуси. Гаджети дійсно можуть нашкодити і фізичному, і психологічному здоров'ю дитини, якщо ними зловживати. Однак їх правильне і дозоване за часом використання здатне принести відчутну користь. Ми спробуємо розглянути всі аргументи «за» і «проти», але спочатку звернемося до рекомендацій лікарів. Вони вважають, що «золота середина» - це перебування дитини у монітора (комп'ютера, планшета або смартфона) з такою тривалістю:
Діти 4-5 років - не більше 15 хвилин; 6 років - 20 хвилин; 7-9 років - 30 хвилин; 10-12 років - 40 хвилин; 1 3-14 років - 50 хвилин.
Якщо складається так, що заняття передбачає більш тривале перебування перед монітором, необхідно робити хоча б 10-хвилин перерви. Ці цифри можуть здатися досить суворими. Але на думку фахівців, навіть доросла людина не повинен працювати за комп'ютером безперервно більше години. Шкода гаджетів для здоров'я
Наші мами і тата, насторожено відносяться до технічного прогресу, часто говорять про згубний «комп'ютерне випромінювання». Насправді, якраз цього варто боятися найменше. Сучасні пристрої, тобто комп'ютери, планшети і смартфони, не перевищують допустимої норми електромагнітного випромінювання, якщо, звичайно, не мати справу з гаджетами 10 годин поспіль. Однак побоювання на рахунок проблем із зором вже не такі безпідставні.
Відомо, що люди, які проводять багато часу за комп'ютером, страждають від так званого синдрому сухого ока. Це пов'язано з тим, що через постійну концентрації уваги людина перед монітором рідше моргає. Діти дуже захоплені грою або переглядом мультфільму, і вони забувають про таке просте дії. В результаті слізна плівка висихає і виливає. З'являється відчуття сухості або «піску» в очах, з яким діти борються своєрідно - починають терти їх брудними руками, що, в свою чергу, може привести до кон'юнктивіту.
Короткозорості ж варто боятися, якщо дитина систематично тримає екран на маленькому від себе відстані. Очі змушені постійно підвищувати різкість зображення, що загрожує спазмом зорових м'язів. Оптимальна відстань між очима і монітором - 60-70 см, але за умови, що знаки і картинки не дуже дрібні, а роздільна здатність дисплея не нижче 960 × 640 пікселів.
Інша проблема пов'язана із загальним фізичним розвитком і, як наслідок, ослабленим імунітетом. Довге сидіння перед комп'ютером або з планшетом в руках позбавляє дитину можливості рухатися, приводячи до спазмів м'язових груп і порушення постави. Зазвичай такі неприємності відчувають офісні співробітники. Для дітей же вони особливо небезпечні, так як їх м'язовий і кістковий скелет все ще перебуває в стадії розвитку. Нарешті, інтерактивні розваги нерідко призводять до головного болю, оскільки статичне напруження, в першу чергу, відчувають м'язи шиї. Від цього стискаються кровоносні судини, і знижується приплив насиченої киснем крові до головного мозку. Звідси і головні болі, які проходять тільки після хорошої фізичної розминки або активної прогулянки на свіжому повітрі.
Збиток для емоційного розвитку
Дитячі психологи вважають, що зловживання гаджетами призводить до формування залежності, коли дитина весь вільний час намагається присвячувати комп'ютерним іграм і онлайн-перегляду мультиків, відмовляючись від інших розваг. Втративши улюбленого електронного пристрою, діти починають відчувати себе некомфортно і вередувати.
З іншого боку, така залежність з'являється тільки в тому випадку, якщо у малюка немає альтернативних інтересів. Постійно перебуваючи вдома без певних занять, дитині простіше витратити вільний час на комп'ютер. Але як тільки з'являються інші розваги (прогулянки, підрубрику, заповнити форму з батьками), він досить легко обходиться без гаджетів.
Деякі фахівці б'ють на сполох через те, що діти дуже багато часу проводять в мережі і позбавляються навичок реального спілкування. Треба зауважити, що віртуальне спілкування сьогодні - норма життя, і в якийсь момент всі діти освоюються в соціальних мережах. Не варто турбуватися тільки тому, що ваша дитина іноді «чатітся» з однокласниками замість того, щоб викликати їх. Однак якщо у нього немає хороших друзів в навчальному закладі, і в компанії інших дітей він поводиться дуже скуто - це вже сигнал про можливі проблеми.