Артема Семеніхіна начебто відправили у відставку більшістю депутатського корпусу, але ухвалене депутатами рішення порушує норми чинного законодавства. Де в Україні останнім часом «звільняли» міських голів і що з цього вийшло?
ТопКонотоп проаналізував, що відбувалося з міськими головами українських міст, яких також відправляли у відставки. Як показує практика, більшість «скинутих» очільників відновлюються на посадах через суд.
Сєвєродонецьк
Валентин Казаков
У листопаді 2015 року на виборах у Сєвєродонецьку переміг чинний міський голова Валентин Казаков. Його підтримало понад 60% виборців. Проте вже у лютому 2016 його звільнили. За відповідне рішення проголосували 24 з 27 присутніх депутатів. Однак наприкінці квітня того ж року Сєверодонецький міський суд визнав сесію, на якій «звільнили» міського голову, недійсною. Це рішення 31 травня, підтвердив Донецький апеляційний адміністративний суд, тим самим відновивши Казакова на посаді міського голови.
8 жовтня 2016 року стало відомо, що Казаков написав заяву до Верховної Ради з вимогою розпустити міськраду Сєвєродонецька, обґрунтувавши це ухваленням «рішень, що суперечать законам України».
13 жовтня 2016 року депутати вдруге за півроку звільнили Казакова. Однак у листопаді того ж року Сєверодонецький міський суд поновив його на посаді.
16 грудня 2016 року депутати міськради Сєвєродонецька втретє за рік ухвалили рішення про дострокове припинення повноважень міського голови. Наприкінці лютого 2017 року суд втретє повернув на посаду Казакова.
Закінчилася історія тим, що голова Сєвєродонецька сам подав у відставку за станом здоров'я у квітні 2017.
Миколаїв
Олександр Сенкевич
Олександр Сенкевич переміг на виборах міського голови у листопаді 2015 року. У другому турі за нього віддали голоси 54,9% тих, хто прийшов на виборчі дільниці.
5 жовтня в ході позачергової сесії Миколаївської міської ради депутати проголосували за дострокове припинення повноважень Сенкевича. Тоді в результаті таємного голосування за відсторонення міського голови проголосували 42 депутатів. Проти — ніхто: один бюлетень був зіпсований, 11 залишилися невикористаними.
Сенкевич назвав рішення про імпічмент «зґвалтуванням місцевої влади». Через кілька днів на вулиці міста вийшли тисячі жителів, які вирішили підтримати главу міськради.
У березні 2018 центральний райсуд Миколаєва визнав недійсним рішення Миколаївської міської ради про відсторонення від посади Олександра Сенкевича, а 2 квітня постановив негайно поновити його на посаді. На це рішення депутатський корпус подав апеляцію, проте суд другої інстанції залишив міського голову на посаді. Судова тяганина тривала впродовж 9 місяців, а Сенкевич продовжує обіймати посаду й донині.
Сміла
Олексій Цибко
Олексій Цибко очолив місто Сміла Черкаської області 29 жовтня 2015 року. За нього проголосувало 40% виборців. Під час гострої фази конфлікту на Сході, Цибко воював у складі батальйону «Дніпро 1» в Новоазовську і Пісках.
1 березня 2016 року у засіданні міської ради сталася бійка, в результаті якої постраждав радник міського голови, а сам Цибко був змушений закрити засідання. В цей же день депутати міськради проголосували за недовіру міському голові, останній назвав це «переворотом». В кінці червня цього ж року Каменський районний суд Черкаської області відновив Цибка на посаді, однак 1 серпня Київський апеляційний адміністративний задовольнив апеляційну скаргу Смілянської міської ради і знову відсторонив очільника міста.
Виконувати обов'язки міського голови став секретар міськради Віктор Федоренко, якого восени 2017 року теж відправили у відставку, причому практично одноголосно. Причина — не зміг підготувати Смілу до опалювального сезону.
28 березня 2018 року в Верховному суді України судді адміністративної колегії касаційного суду розглянули питання про скасування попередніх рішень судів про відсторонення Олексія Цибко з посади міського голови. Також ухвалили рішення негайно відновити Олексія Цибко на посаді міського голови. Цю посаду він займає й досі.
Білгород-Дністровський
Алла Гінак
Алла Гінак була обрана очільницею Бєлгорода-Дністровського у жовтні 2015 року, отримавши понад 45% голосів.
Її, на відміну від інших, не відправляли у відставку: 21 червня Гінак написала заяву про звільнення через політичну кризу у місті — не захотіла продовжувати боротьбу з місцевими депутатами, більшість з яких упродовж кількох місяців не відвідувала сесії.
До цього Гінак зверталася до Верховної Ради з проханням розпустити міську раду. Вона заявляла про проблеми, які міська влада не може вирішити через відсутність рішень по бюджету, включаючи ймовірність відключення води і неможливість провести капремонт вулиць міста.
Жмеринка та Южноукраїнськ
Впродовж травня-червня 2018 року у Жмеринці та Южноукраїнську більшістю депутатського корпусу обох міських рад відправлені у відставку міські голови Анатолій Кушнір та Віктор Пароконний. Обидва вважають, що їх звільнення — політичне замовлення, проте вдалось знайти інформацію, що лише Кушнір намагається відновитись на посаді через суд.
Конотоп
Василь Дзед
У Конотопі раніше вже ухвалювали рішення про дострокове припинення повноважень міського голови, але попереднього. У квітні 2013 року відправили у відставку тодішнього очільника міста Василя Дзеда, який обіймав посаду з 31 жовтня 2010 року і мав відношення до Партії Регіонів. Щоправда, вже 14 червня суд поновив його на посаді. Керував містом Дзед аж до наступних виборів, які відбулись восени 2015 року. Тоді й обрали Артема Семеніхіна, за якого віддали голоси 26% виборців.
Судячи з досвіду інших міст (і навіть досвіду Конотопа), зняти з посади міського голову — справа складна. Очевидно одне: упродовж політичних протистоянь та судових тяганин громади втрачають час і гроші, які б могли направити на розвиток та розбудову. У Конотопі політична криза не вщухає з березня 2017 року. Очевидно, що до її фіналу ще далеко.
Дивіться також: Чому рішення про відставку Артема Семеніхіна неправомірне? Роз'яснення з посиланням на закони