Конотоп. Вулицями рідного міста. Калініна та Квітки-Основ'яненка.

Продовжуємо публікувати повну версію книги Олександра Євтушенка "Вулицями рідного міста. Довідник з історії вулиць міста Конотопа". Сьогодні ми познайомимо вас з історією походження назв вулиць Калініна та Квітки-Основ'яненка.

К
КАЛІНІНА вул. (з 29.09.1954 р.).
Вулиця носить ім’я Михайла Івановича Калініна (07.11.1875 р., с. Верхня Трійця, нині Тверської обл. РФ – 03.06.1946 р., м. Москва.). Радянський державний і партійний діяч, ―всесоюзний староста‖ (після 1935 р.).

М. І. Калінін – голова ВЦВК (1919 р.), член Політбюро ЦК ВКП(б) (1926 – 1946 рр.), голова Президії Верховної Ради СРСР (1937 р.). 

Серед громадян СРСР у 1920–1940-х рр. було поширеним писати листи М. І. Калініну з найрізноманітнішими проханнями про допомогу – при розкуркулюванні, у випадку арешту, при вступі до військового училища чи складнощах під час влаштування на роботу. Досить часто М. І. Калінін надавав допомогу тим, хто йому писав.

Похований на Красній площі в Москві.

Ім’я М. І. Калініна носило м. Твер (1931 – 1990 р.), його ім’ям названі населені пункти та вулиці міст колишнього СРСР.

До цого КООПЕРАТИВНОЇ 1 -й пров. вул. (до 1954 р.). 
Див. Кооперативна вул.

КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА вул. (+ 1 -й, 2-й, 3-й провулки) (з 30.01.1992 р.).
Вулиця названа на честь Григорія Федоровича Квітки-Основ'яненка (18.11.1778 р., с. Основа, нині Харківська обл. – 08.08.1843 р., м. Харків).

Український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози й жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Як письменник, видавець, літературний критик і публіцист виступав на захист художніх можливостей української літературної мови.

Брав участь у заснуванні професійного театру в м. Харків (1812 р.), у виданні першого в Україні журналу "Украинский вестник" (1816 – 1817 р.)

Тв.: комедії "Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе"(1827 р.), "Дворянские выборы", "Сватання на Гончарівці" (1835 р.), п'єса "Шельменко-денщик" (1835 р.), повісті "Салдацький патрет", "Конотопська відьма" (1833 р.), "Маруся"(1834 р.), "Сердешна Оксана" (1841 р.), роман "Пан Халявский" (1840 р.), нариси "Головатый" (1839 р.), "Украинцы" (1841
р.), "История театра в Харькове" (1841 р.), "Ярмарка" (1840 р.), "Знахарь" (1841 р.).

За творами Г. Ф. Квітки-Основ'яненка знято фільми: "Сватання на Гончарівці" (1958 р.), "Шельменко-денщик" (1910, 1911, 1957 і 1971 р.), "Відьма" (1990 р.) – за мотивами повісті "Конотопська відьма".

(Продовження читайте завтра. В наступній публікації ми познайомимо вас з історією та з  походженням назв вулиць Кірова та Клубна. З початком книги можна ознайомитись тут). 

Редакція сайту міста Конотопа 05447.com.ua висловлює подяку Олександру Євтушенку за надання ексклюзивного дозволу на друкування матеріалів книги "Вулицями рідного міста. Довідник з історії міста Конотопа". Всі права захищені. Повне або часткове копіювання матеріалів заборонено, будь яке використання узгоджувати з авторами. При узгодженому використанні матеріалів посилання на ресурс обов'язкове. 

Читайте також: Доцільність перейменування деяких вулиць Конотопа (обговорення)

Вам також буде цікава спецтема "Міркуємо разом. Назви вулиць нашого міста".