Конотопська поетична майстерня

Очі, глибокі очі,
Сині, блакитно-сині.
Пензель у фарбі змочиш,
Будеш писати картини.
Як накриваєш самотньо
Душу багряним намистом.
Ти розфарбуєш полотна,
Ти намалюєш іскристо.
Птаха злітає все вище
В простір волошок з поля.
Ти ще не раз напишеш
Вічні шедеври долі.
Серцю дізнатися треба,
Яка буде далі картина..
Небо, незламне небо,
Очі блакитно-сині.
 
Автор - Валерія Лазебна, вихованка літстудії "Джерела". Переможець і призер
численних літературних конкурсів: «Проба пера», «Ліс і людина», має публікації в періодиці, та в альманахах «Земляки» (Київ, 2008), «Орфей» (Суми, 2011), «Конотоп молодий» (2009).
Валерия Лазебная Конотоп стихи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати
Коментарі