Голодомор 1932-1933 років на Конотопщині. Пам'ятаймо!

7-го серпня 1932 року центрвиконкомом СРСР було прийнято закон, названий в народі "Законом про п'ять колосків".  Соціалістична власність була оголошена священною і недоторканною, а кожен, хто посягнув на неї, отримував статус ворога народу.

Про голодомор розповідає Євдокія Лучко, мешканка села Підлипне Конотопського району, очевидець трагедіїї, поштовхом до якої стало підписання того фатального документу.

- Мені було три годи. Помню, лежала на присьбі і просила хліба, а його не було.

Мати поїхала в Москву і привезла відтіль цілий мішок хліба - от тоді ми ожили. А в Москві чогось хліб був... Чого хліба не було - не знаю, власть таке зробила. На городах не вспівало вирости, вже все поїли... Ходили по хатах бригади, свої сільські, забирали все-все. Було горщик в піч поставиш із їжею, маленький, і то найдуть. Забирали все - і одежу, все-все, були голі, голодні.

...Поля колгоспні охоронялися. Колосків брать неззя, бо тюрма. Поля вбірали і везли все на Москву.

Умерло багато людей, дуже багато і по дорозі лежали...

В городі (прим. авт.: в Конотопі) тоже був голод. Їли горобців, галок. Я даже про людоїдство чула... Власть виновата в усьому.