Радянський Союз, якого конотопчани не позбулися.

Журналісти міського сайту 05447.com.ua провели невеличке дослідження. Трошки погугливши і заваривши собі по філіжаночці кави, ми проаналізували конотопську топоніміку, тобто назви наших вулиць, парків, навколишніх сел., і прийшли до сумного висновку, що всією громадою продовжуємо жити в реаліях давно померлого Радянського Союзу.

В місті безліч назв, пов’язаних з іменами Леніна і його соратників, російських діячів культури, які ніякого відношення до міста не мали. І кількість таких імен значно переважає кількість прізвищ українських письменників, композиторів, історичних особистостей. 

Чи знаєте ви, наприклад, хто такий  Осипенко? Або Жариков? Хто такий Анан’єв? Чому в місті є вулиці Пушкіна, Лермонтова, Грибоєдова, Добролюбова, Чернишевського,Жуковського, Фурманова, Серафимовича(до речі, що там він такого геніального написав?) і немає вулиць Панаса Мирного, Лесі Українки?

В місті кожен день десятки разів лунають імена радянських генералів і всіляких воєначальників і чиновників. Тут вам як на параді—всі «герої» громадянської війни: Котовський, Фрунзе, Блюхер, Якір, Щорс, Чапаєв, Будьоний,, ще давніші Суворов, Кутузов і Ушаков, навіть Сєнька Разин і Ємел’ян Пугачов присутні у цьому переліку вождів. І це ще не всі. Вояк дуже багато. Частенько назви вулиць зберігають реалії  радянського буття: Виконкомівська, Стаханівська, Робітничо-селянська, Радянська… Всі ці назви містять певний символізм, який підсвідомо діє на кожного з нас, викликаючи до життя певні асоціації, повертаючи у минуле.  Ну і апофеоз наших пошуків по карті міста—вулиця Леніна в самому центрі  міста, яке все життя прагло бути вільним, але дотепер тягає на ногах заржавілі кайдани, бо від лінощів придумує собі безліч відмовок, щоб нічого й надалі не змінювати у своїй свідомості і у своєму щоденному бутті.

На мапі міста мало теплих  назв,  таких як Садова, Вишнева, Осіння,Берегова. Дуже мало назв, пов’язаних з боротьбою за незалежність України. Добре, що є вулиця Богдана Хмельницького, але цього замало.  

Чому коли родиться дитя, ми ретельно підбираємо йому ім’я?  Бо вкладаємо у нього магічну силу, намагання вмовити долю подарувати дитині найкраще. То чому так бездумно ставимося до свого міста, чи не найрідніше воно нам? Це ж наша батьківщина (наголос на першому складі), те, що мусимо передати дітям і онукам. Хотілось би знати думку наших читачів з цього приводу. Долучайтесь до обговорення, будь ласка.

План міста з назвами вулиць за посиланням  : КАРТА МІСТА