Конотопська битва: "Жах охопив Москву"

Конотопська битва – надзвичайно цікава сторінка вітчизняної історії, яка всіляко замовчувалася в радянській історіографії.

До річниці цієї видатної події публікуємо історичний нарис за матеріалами книги В. Горобця та Т. Чухліба "Незнайома Кліо".

«Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська. У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу й жах охопив Москву...», - рядки історичного твору відомого російського вченого Сергія Соловйова.

У народній російській пісні «Под городом, под Конотопом», де оплакується смерть російського князя-богатиря Семена Пожарського, котрому «пропели пенье вечное» саме після цієї битви, жодним словом не згадується про «причетність» православного Війська Запорозького до безславної гибелі царських ратників. Уся провина перекладається на татар, калмиків, башкирів, які, «кабы черныя ворони», насідалися на православних.

А поза тим саме війська українського гетьмана Івана Виговського з допомогою його союзника — кримського хана Мегмеда IV Гірея влітку 1659 р. здобули під Конотопом переконливу перемогу над царськими військами на чолі з воєводами князями М. Трубецьким, С. Пожарським, С. Львовим, які вже бачили себе господарями землі української, та активно впроваджували політику братовбивчої війни та поділу України (до болі знайомі речі, які практикуються і сьогодні).

Перемога у битві під Конотопом – одна з найяскравіших сторінок історії українського війська. Українці змогли перемогти ворога меншими силами і меншими втратами.

У цій битві козаки успішно використали засідку, що дало можливість оточити ворога, після чого знищити його та взяти у полон ворожі війська. Окрім того, битві передувала 70-денна облога Конотопа, і стотисячне московське військо не змогло за цей час взяти місто, яке охороняло тільки чотири тисячі козаків!

Тож справедливо, що українську піхоту, за свідченнями сеймового комісара польської армії під час Хотинської війни 1621 р. Якова Собеського та французького військового інженера Гійома Левассера де Боплана, який перебував в Україні в 30-х рр. XVII ст., тоді вважали найкращою в Європі.