Від пам’ятки архітектури до стриптиз-бару: чому у Конотопі не працює кінотеатр

Будівлю у центрі Конотопа місцеві за звичкою називають «Кінотеатр». Але ось уже 10 років колишній кінозал на 450 місць пустує без ремонту та апаратури.

«ТопКонотоп» дізнавався, які таємниці ховаються за усім знайомим фасадом, чим нині живе "Мир" та коли тут збираються знову показувати фільми.

У 60-х роках минулого століття до «Кінотеатру «Мир» ходили, щоб переглянути надбання радянського кінематографу. Друга віха активних кінопереглядів припала на кінець 90-х – початок 2000-х. Нині ж величезне приміщення стоїть пусткою, а про його славне минуле нагадують лише кіноафіші часів «совка», які давно стали історичними реліквіями і зберігаються у музейних фондах.

Конотопці постійно нарікають на відсутність можливості дивитися фільми на широкому екрані, проте реанімувати кінозал до цього часу так і не вдалося. Особливо відчутним брак кінотеатру стає, коли у райцентрі відбуваються такі заходи, як марафон патріотичного кіно. Кінострічки показували у музеї за допомогою проектора. Нещодавня презентація авторського фільму Артема Мельниченка про АТОвців відбувалась у технічно непристосованому МБК «Зоряний». Що вже говорити про новинки світового кінопрокату, які показують у кінотеатрах сусідніх міст.

Трохи історії

За час існування будівля кінотеатру переживала злети і падіння, підпорядковувалася різним відомствам та навіть переходила у руки приватних орендарів.

У 1992-му приміщення отримало почесний статус — пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення. З 1995 до 2002-го у кінозалі показували неактуальні кінострічки. Звісно, такий стиль кінопрокату прибутків не приносив, але заклад тримався «на плаву».

Як розповідає виконуюча обов'язки директора тодішнього КП «Дирекція об'єднаних кінотеатрів «Кінотеатр «Мир» Марія Ступак, «початком кінця кінотеатру» стала здача в у довгострокову оренду приватному підприємцю. Кінозал тоді ще працював, але інші приміщення будівлі здавалися у якості торговельних «точок». Дійшло до того, що на другому поверсі «храму культури» відкрили стриптиз-бар «Сідней». При цьому підприємець не сплачував орендну плату. Фонду комунального майна ледве вдалося «виселити» несумлінного орендаря за рішенням суду.

У 2008-му у приміщенні площею понад 400 квадратних метрів «поселився» відділ культури і туризму Конотопської міської ради. Нинішня очільниця відділу Олена Шинкаренко пам'ятає, у якому занепаді перебував тоді «Мир».

«Без жодного натяку на ремонт, з дірявим дахом у кінозалі, стелями-дранками у кімнатах та облупленими стінами, без опалення та водопостачння», — згадує посадовиця.

З 2009-го приміщення почали поступово ремонтувати. «Воювати», за словами Шинкаренко, доводилося за кожну банку фарби та стілець, працівники відділу на волонтерських засадах штукатурили та фарбували стіни.

Цікаво, що усе кінообладнання, екран та навіть глядацькі стільці загадковим чином зникли. І судячи з актів прийому-передачі майна, датованих 2008-м роком, їх тут наче взагалі не було.

На імпровізованій екскурсії міським центром культури і дозвілля «Кінотеатр «Мир»журналістам «ТК» відчинили двері у кінозал. Відчутний аромат вогкості, куценька сцена і гучне відлуння — ось власне і всі епітети, що описують стан приміщення.

А віз і нині там...

Схоже, що саме таким висловом можна описати численні спроби відновити кінотрансляції. У 2016-му з цього приводу у Конотопі велося жваве обговорення на всіх рівнях. Ситуацію активно коментували як представники депутатського корпусу та громадські активісти, так і особисто міський голова. Зокрема, у одному з ефірів на телебаченні Артем Семеніхін зазначив, що реконструкцію кінотеатру планують розпочати весною 2017 року, а повністю завершити перебудову збираються за 2-3 роки. Орієнтованою вартістю реалізації проекту тоді називалася сума 30 мільйонів.

Та не так сталося, як гадалося: минув рік, а реконструкція все ще перебуває на стадії виготовлення проектної документації. І довготривала політична криза у Конотопі явно не йде на користь процесу.

Відомо, що за розроблення передпроектних пропозицій у 2016-му році з міського бюджету було витрачено трохи більше 38 тисяч гривень. Розробили лише схематичні версії проектів, їхня деталізація коштуватиме у десятки разів дорожче. Фахівці проектного інституту запропонували три варіанти перебудови приміщення МЦКіД «Кінотеатр «Мир».

Варіант 1 — найдешевший, орієнтована вартість розробки проекту близько 400 тисяч гривень. Передбачається лише ремонт і оснащення кіноконцертного залу.

Варіант 2 — середньої вартості, виготовлення проекту обійдеться приблизно у 700 тисяч гривень. Окрім ремонту і переоснащення кіноконцертного залу пропонується добудова гримерних та перевдягалень.

Варіант 3 — найдорожчий — майже півтора мільйона гривень. Ремонт і переоснащення кіноконцертного залу, прибудова у вигляді веранд з колонами зліва і справа від центрального входу.

Зауважимо, що здійснення безпосередніх робіт — окрема стаття видатків. Будівництво коштуватиме значно дорожче, аніж розробка проектів.

Але наразі навіть профінансувати розробку найдешевшого проекту неможливо, адже у місті й досі не ухвалений бюджет на 2018-й рік. Не варто виключати ще й той факт, що завжди знайдуться більш нагальні статті витрат, аніж реконструкція кінотеатру.

Тим не менш, у «Кінотеатрі Мир» вирує життя: що не день, то якась міська урочистість, концерт, фестиваль чи презентація. Поціновувачам прекрасного завжди раді у муніципальній галереї на першому поверсі, а для закоханих проводять церемонії укладання шлюбів. «Для повного щастя тут не вистачає лише просторої кіноконцертної зали», — кажуть діячі культури.

Кінотеатр має заробляти

Проте просто побудувати фешенебельний кінозал, який планують використовувати ще для проведення культурних заходів, замало. На його наявності треба навчитися заробляти.

Зважаючи на те, що «Миру», можливо, доведеться працювати у статусі комунального підприємства, проект ризикує стати заздалегідь провальним. Бюрократичні перипетії «з'їдатимуть» дорогоцінний час, тому кінозал втрачатиме свого глядача, який знову їздитиме на прем'єри до інших міст.

Віддати ж кінозал у руки приватного інвестора, пам'ятаючи негативний досвід попередніх років, місцеві управлінці скоріше за все побояться.

Третій варіант — альтернативний, як от у прогресивному Львові, де ставку зробили на так звані «кіноклуби». Це по суті ФОПи, які мають право показувати певну кількість сеансів у певний час за певну ціну за рахунок діючого договору з дистриб'юторами. Для «Мир»поява такого суб'єкта економічної діяльності у перспективі може стати чудовою можливістю налагодити співпрацю з потужними постачальниками кінострічок і заробляти за рахунок здачі кінозалу в оренду.

Зважаючи на викладене вище, перш ніж витрачати кілька десятків мільйонів на «тюнінг» колишнього кінотеатру, варто вивчати досвід інших міст та розробити стратегію культурного менеджменту. В нинішніх умовах на одних високих матеріях, як от демонстрація патріотичних та культурно-просвітницьких фільмів, не виїдеш. Примхливий глядач вимагає «екшену і поп-корну», а нехтувати цим попитом — привести проект «Відродження кінотеатру» до передчасної поразки.