Конотопські IT-шники виступили проти нового закону про оподаткування

Минулого тижня ділову спільноту України сколихнула новина щодо реєстрації проекту закону #8089, який було надано для ознайомлення Верховні Раді 3 березня. Ключовою новелою законопроекту стала повна відмова від третьої групи спрощеної системи оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців.

На фейсбук-сторінці конотопського ІТ-кластера розміщено критичний допис, який розяснює позицію ІТ-Асоціації щодо даного законопроекту.

Окрім перерахованих у тексті законопроекту «активних користувачів» третьої групи, спрощеною системою оподаткування за даною групою користуються ще і представники креативних індустрій – одного з головних драйверів росту економік сучасних розвинутих країн. Креативні індустрії – це галузі економіки, які не вимагають наявності сировини для виробництва товару чи послуги, а базуються на знаннях, талантах, творчості та вмінні працювати з інформацією.

Для креативних індустрій характерні висока додана вартість продукту, динамічне робоче середовище, створення та розвиток інновацій, та контрактна форма роботи, що вже стала звичним, невід’ємним стандартом для даного сегменту. До креативних індустрій відносяться такі сфери, як реклама, архітектура, дизайн та мода, виробництво візуального та аудіо-контенту, інформаційні технології (ІТ). Саме остання галузь сьогодні розвивається в Україні найбільш динамічно, і саме для неї наслідки, які можуть настати після впровадження законопроекту у життя, будуть вкрай негативними.

1. Суттєве зниження темпів фінансового росту індустрії та скорочення обсягів валютної виручки.

Без жодного стимулювання з боку держави, сьогодні, формуючи понад 3% ВВП та близько 7% від всього експорту України, ІТ-послуги посідають третю сходинку за обсягами валютної виручки, відстаючи за цим показником лише від аграрної промисловості та металургії. Тобто, експорт ІТ-послуг є одним з головних джерел надходження іноземної валюти до країни. Важливим буде відмітити і той факт, що саме сфера інформаційних технологій в Україні демонструє стале зростання – 20% за минулий рік ($3.6 млрд. виручки), а цього року учасники прогнозують ріст доходів галузі ще щонайменше на 20% ($4.5 млрд.). За збереження поточних податкових умов, індустрія може подвоїти обсяги експортного доходу в перспективі найближчих кількох років.

За наявності негативних чинників, основним з яких є зміна фіскальної політики, індустрії загрожує суттєве сповільнення темпів росту, а державі – недоотримання мільярдів доларів США в економіку країни.

2. Зменшення кількості робочих місць у галузі та відтік спеціалістів з країни.

Як і для інших галузей креативної економіки, основою для української ІТ-індустрії є талановиті та високоосвічені фахівці (на даний момент в індустрії задіяно понад 120 тис. програмістів), видатки на оплату праці яких є головною статтею витрат ІТ-бізнесу і за оцінками експертів становлять від 60 до 80% доходів компаній. Можливість працювати з фахівцями за моделлю ФОП третьої групи дозволяє індустрії створювати нові робочі місця (цього року планується їх збільшення на 20-25%), забезпечує сталий розвиток галузі.

Крім цього, наявна сьогодні фіскальна політика є однією з головних переваг роботи саме в Україні для ІТ-фахівців. Рівняючись на поточну фіскальну політику сусідніх держав з більш зрілою економікою, ми ризикуємо втратити останні переваги, які стримують відтік високоякісних спеціалістів до більш розвинених країн.

Як ми можемо бачити із наведених у тексті графіків, наслідки змін у фіскальній політиці по відношенню до ІТ-індустрії стануть відчутними у перспективі кількох років. Позбавляючи ІТ-фахівців можливості працювати за моделлю третьої групи, держава потенційно може втратити джерело суттєвого притоку валюти та десятки тисяч високооплачуваних робочих місць.

Перегляд поточних умов та збільшення податкового навантаження відчутно вдарять по розвитку креативних індустрій, які лише починають формуватися в Україні, а отже – позбавлять країну одного з основних драйверів росту, що в довгостроковій перспективі відобразиться на загальній економічній ситуації всередині країни та її конкурентоздатності на світовому ринку.