Сторінка в минуле. Олександр Соколовський - конотопський письменник Розстріляного Відродження

Про талановитого письменника, революціонера, в'язня царських і радянських таборів нагадує архівний відділ Конотопської міської ради.

Олександр Соколовський (1896-1938) народився в родині дрібного урядовця в Конотопі.

Ще будучи учнем Чернігівської гімназії, прилучився до партії соціалістів-революціонерів. Керував робітничими й учнівськими гуртками на Чернігівщині, входив до складу бойової групи. У 1914 році вступив до Київського університету. Через рік був засуджений на 6 років каторги за розповсюдження прокламацій проти Першої світової війни. У 1915-1917 роках перебував на засланні.

Після Лютневої революції його було звільнено із саратовської каторжної тюрми. Соколовський повернувся в Україну, де взяв участь у революційній діяльності. У 1918 році заарештований німцями в Чернігові, потрапив до концтабору, з якого втік.

Після закінчення Громадянської війни працював у Спілці кооператорів, в Укрбанку, був секретарем Київської філії товариства політкаторжан і зсильнопоселенців, пізніше працював науковим співробітником Музею революції в Києві.

Як колишній есер, арештовувався органами ЧК-ДПУ в 1920 році в Чернігові і в 1924 році в Києві. Останній раз був заарештований 29 жовтня 1937 року. Йому було висунуто звинувачення в тому, що нібито 1932 року він увійшов до складу антирадянської есерівської організації, а 1936 року був перевербований в антирадянську українську націоналістичну організацію і очолив терористичну групу, яка ставила за мету насильницьке повалення Радянської влади в Україні.

Соколовський був засуджений до страти виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР 22 серпня 1938 року і того ж дня розстріляний.

Військовою колегією Верховного Суду СРСР 18 липня 1957 року цей вирок було скасовано і справу припинено за відсутністю складу злочину.

Романи Олександра Соколовського: «Перші хоробрі» (1928), «Богун» (1931), «Нова зброя» (1932), «Роковані на смерть» (1933) і повість «Бунтарі» (1934).