Оприлюднено архівні матріали про Голодомор на Сумщині

Архівний відділ Конотопської міськради опублікував на власній фейсбук-сторінці підбірку матеріалів про Голодомор у Сумській області.

Зазначається, що найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був Голодомор 1932-1933 рр. Ця спланована проти українського селянства акція мала ліквідувати основу української нації і національного відродження, зруйнувати незалежні господарства, унеможливити протистояння радянській владі. Головною причиною Голодомору була цілеспрямована злочинна політика більшовицького керівництва. Харчів не бракувало. Проте держава цілеспрямовано конфіскувала більшу їх частину, в т.ч. зерно, яке призначалося для насіннєвого, страхового і фуражного фондів, ігноруючи заклики і попередження українських представників на місцях. Це прирекло мільйони людей на смерть від голоду, який неможливо назвати інакше, як штучний.

Велика хвиля репресій нахлинула на Україну разом з Голодомором 1932-1933 рр. Мільйони людей помирали через відсутність їжі. Про це не можна було говорити ні на зборах, ні в газетних та журнальних статтях, скаржитися якому-небудь керівнику, в листі до родичів, друзів, в партійну чи радянську інстанцію.

Кожна така спроба жорстоко каралась. Навіть приватна розмова про голод кваліфікувалась як антирадянська пропаганда. З кримінальних справ помітно, що в ті роки багато керівників колгоспів і радгоспів, розуміючи, що голод створюється навмисно, з розумінням ставились до голодуючих. Вони роздавали колгоспникам зерно чи полову з залишками зерна, буряки, соняшник, солому. Але їх діям тут же приходив кінець. Як правило, їх на тривалі терміни позбавляли свободи за «разворовывание государственной или коллективной собственности» або «злоупотребление служебным положением».

Одним з найжахливіших заходів в історії репресивної політики ВКП(б) проти селянства (і українського селянства у перше чергу) стало запровадження так званого режиму "чорних дошок" щодо колгоспів, сіл, районів та навіть окремих осіб.

Введення "чорних списків", "чорних дошок" було пов'язане із заготівельною кампанією 1928-1929 рр., наступною колективізацією та розкуркуленням. Коли села, що не виконували відповідних завдань, оголошувалися "отстающими", туди направлялися каральні загони, звідти брали заручників, туди не завозили промислові товари.

Такі ж терміни використовувалися і щодо промислових підприємств, які не виконували планових завдань, не розгортали соціалістичного змагання.

За неповні три роки (лютий 1930-травень 1933 рр.) багате українське селянство було розкуркулене, виселене, заморене голодом, відправлене у виправні табори, одним словом, практично знищене як клас.