Трохи історії: як у Конотопі з'явилася залізниця

До Дня залізничника архівний відділ міської ради опублікував на своїй фейсбук-сторінці історичну розвідку про появу залізниці у Конотопі. Дослідження грунтується на роботах Аркадія Бобильова.

Населення Конотопа до середини ХІХ століття нараховувало 9 тисяч чоловік. В ньому було 933 будинки, 6 маслобійних фабрик, по одному медобитному, воскобійному і цегельному заводу. «Город расположен в низменной местности, и в дождь – грязь такая, что нельзя проехать. Улицы узкие и извилистые, дома и хозпостройки стеснены, все крыты соломой…» - писав в ту пору офіцер генерального штабу Михайло Домонтович.
Але доля розпорядилась так, що уїзному містечку невимовно пощастило – цар Олександр ІІ затверджує концесію на будівництво залізничної лінії від Курська до Києва, яка згідно з розробленим проектом, повинна пройти через Конотоп.
Саме з того періоду у колишньому сотенному містечку почалося пробудження – у зв’язку з проведенням будівельних робіт ритм у ньому почали задавати залізничники.
Залізниця будувалась ціною величезних зусиль. На її будівництві були задіяні наймані робітники, а також ув’язнені. Загальна чисельність працюючих складала 30 тисяч чоловік з 3 тисячами підвод. Робочий день тривав з раннього ранку і до пізнього вечора, і в дощ, і в сніг всі роботи виконувались вручну.
Залізниця будувалась поспіхом. Більшість робітників набирали з числа жителів прилеглих сіл. Через важкі умови багато з них отримувало травми та каліцтва, помирало від хвороб. До того ж будівництво завдавало великої шкоди селянам. Так, при спорудженні залізничної дільниці на болотистій місцевості Чернігівщини були місцями засипані ставки, озера, русла для стоку води. Це призвело до того, що під час весняних паводків вода заливала прилеглі території у Крутах, Кагарлику, Кунашівці, Переяслівці та ін.
В окремих районах сільської місцевості полотно влаштовувалось без залізничник переїздів, що ускладнювало проїзд гужового транспорту та прогону скота.
В короткий строк були здано в експлуатацію ділянку Курськ-Ворожба-Бровари. Про це доповідає царю 17 грудня 1868 року інженер генерал-лейтенант, міністр шляхів сполучення Павло Петрови Мельников: «21-го минувшего ноября я имел счастье довести до Высочайшего Вашего Императорского Величества об открытии 20 ноября первого участка Курско-Киевской железной дороги, именно от Курска до станции Ворожба на 165 верстах. Ныне открыт и второй участок упомянутой дороги от Ворожбы до Броваров на протяжении 258 верст. Так, что регулярное движение может производится по всей Курско-Киевской линии, кроме последних 18,5 верст от Броваров до Киева».


Олександр ІІ був у захваті від повідомлення міністра, бо на представленій доповіді власноруч написав «Очень рад».
Із фотокопії журналу комісії по перевірці дільниці Ворожба-Лівий берег Дніпра: «…Все земляные работы полотна дороги, укрепление откосов, дерновка, планировка черной земли, устройство отводных канав и мощение дна канав, в выемках коих высота превышает 3 сажени, окончены и вообще полотно дороги приведено в окончательный вид…»
Далі детально описується стан верхньої будови колії, мостових та інших споруд. Сказано також і про те, що від станції Ворожба до Дніпра встановлено 191 переїзд з обертовими шлагбаумами.
На цій ділянці були побудовані станції 1, 2, 3, і 4 класів. Серед них, наприклад, Ніжин – 2 класу, Плиски – 3, Бахмач – 4. Але першого класу на цій ділянці була лише одна станція – Конотоп. Це була цегельна будівля з імператорськими кімнатами і пасажирською платформою довжиною 90 сажнів. Депо вміщувало 12 паровозів з приміщенням для резервуару. На залізничному вузлі Конотоп височіла водонапірна башта. Вона забезпечувала залізничні підприємства водою із річки Липка.

Таким чином Конотоп перетворився на важливий залізничний вузол, яким залишається і донині.

Автор
( 0 оцінок )
Актуальність
( 0 оцінок )
Виклад
( 0 оцінок )

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Будь ласка, залиште конструктивний, обґрунтований та інформативний текст, що стосується якість роботи компанії, на прикладі особистого досвіду.

Не дозволяється: використання не нормативної лексики, загроз або образи; пряме порівняння з іншими конкуруючими компаніями; розміщення посилань на сторонні ресурси Інтернету; реклама та самореклама, заяви, пов'язані з діяльністю компанії.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Актуальність
0/12
Виклад
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати