Свита робить короля, або чому король голий

Протягом вже тривалого часу місто Конотоп знаходиться в стані економічного та політичного колапсу. Поглянувши зараз на рейтинги міського голови Артема Семеніхіна та народного депутата Ігоря Молотка бачимо – рейтинг міського голови з початку кризи, хоча й не суттєво, але збільшився, а ось рейтинг народного депутата втратив майже втричі. Чому так?

Журналісти сайту 05447 провели власне розслідування: чому між міським головою Артемом Семеніхіним та народним депутатом Ігорем Молотком сьогодні розірвані мости порозуміння, відсутня співпраця, і хто винен в тому, що вони зараз не можуть спільно працювати на розвиток Конотопа?

Якщо навіть поверхово переглянути новинні блоки за 2016 рік, то цілком очевидним стає той факт, що ще в 2016 році між А. Семеніхіним і І. Молотком спостерігалась конструктивна співпраця, навіть незважаючи на різні політичні та ідеологічні погляди. Тоді міський голова і народний депутат змогли знайти спільну мову та спільні ідеї розвитку міста і громади. Тоді Ігор Молоток, завдяки порозумінню з міським головою Артемом Семеніхіним, завів до міського бюджету на розвиток міста і благоустрій набагато більше коштів, ніж зазвичай. І саме тоді – завдяки вдалій співпраці – вдалося зробити величезний шмат робіт, про що свідчать і тодішні рейтинги: рейтинг народного депутата зріс вдвічі, а міського голови – в два з половиною рази.

Але чи мала продовження плідна співпраця? На жаль, сьогоднішні події вказують, що не мала. Хто ж розірвав конструктивний діалог та порозуміння між Ігорем Молотком та Артемом Семеніхіним? І чиї амбіції завадили їм працювати разом на благо Конотопа? Спробуємо розібратися.

Все почалося з кризи в Конотопі. Незаконне зібрання депутатів 7 березня в приміщенні Конотопської районної ради, депутатська зрада і змова представників кількох політичних сил, які намагалися помститися міському голові за недопущення лобіювання їхніх бізнесових інтересів. До прикладу пригадаємо, що Артем Семеніхін - єдиний, хто в Україні не дозволив приватним автоперевізникам підняти вартість проїзду в міському автотранспорті. У результаті цього місто паралізувала політична та економічна криза, а у подальшому – неможливість проведення сесій та виділення коштів на потреби міста і громади. Частина депутатів і до цього часу намагається протистояти Артему Семеніхіну, незаконним способом зняти його з посади і підірвати його авторитет. А справа лише в одному: амбіції, гроші, бажання високих посад у міській раді та виконкомі. Серед депутатів-саботажників у приміщенні райради 7 березня була присутня і Тетяна Сизон – голова депутатської фракції «Рідне місто» в Конотопській міській раді та помічник народного депутата Ігоря Молотка, яка тоді поставила свій підпис під протоколом засідання незаконно проведеної депутатами псевдо сесії, якою вони намагалися оголосити недовіру міському голові і таким чином розпочати процедуру дострокового припинення його повноважень. Під цим нікчемним «документом» під примусом Тетяни Сизон підписалися і інші представники фракції «Рідне місто»: Павло Могиленко, Ігор Назаренко та Інна Білоус.

Хто ж ці люди, які потрапили до депутатського корпусу Конотопської міськради від політичної сили «Рідне місто»?

Тетяна Сизон – колишній працівник культури, а тепер депутат міської ради і помічник народного депутата Ігора Молотка. В організації різних культурно-масових заходів та дискотек їй немає рівних, але цілком очевидно, що людина абсолютно не розуміється в питаннях економіки та бюджету, будучи при цьому членом бюджетної комісії. Чому на етапі активної співпраці міського голови та депутата Верховної Ради І. Молотка, Тетяна Сизон проявила таку недалекоглядність? 

Можливо, вона і досі має нестримне бажання  обійняти мерське крісло? Адже усі пам’ятають, як Тетяна Сизон у 2015 році балотувалась на посаду міського голови, використовуючи недолугу цитату про курку: «петух, может быть, хорошо кукарекает, но яйца все-таки несет курица», в результаті чого «сіла в калюжу». Що ж до інших членів команди фракції «Рідне місто» - Інни Білоус  та Павла Могиленка, то донедавна між ними та Артемом Семеніхіним існували навіть дружні стосунки. Міський голова активно допомагав депутатам проводити роботу на їхніх депутатських округах, спільно проводились роботи з відновлення вуличного освітлення, грейдування доріг та асфальтування вулиць.

Ще один знаний депутат – Ігор Назаренко – колишній директор «Конотопського трамвайного управління», який відмовився освоїти кошти на придбання комунального автотранспорту для потреб міста, чим добре «зіграв на руку» приватним автоперевізникам. На посаді директора комунального підприємства Ігор Назаренко не зміг проявити себе професійним керівником, і тому втратив посаду.

Тож з усього видно, що депутати з фракції «Рідне місто» не є професіоналами своєї справи, можливо, вони хороші люди, але відсутність у них політичного інстинкту призвела сьогодні до непередбачуваних наслідків, незважаючи навіть на те, що всі вони знали, що між Ігорем Молотком і Артемом Семеніхіним очевидно існувала домовленість «про ненапад». Але вийшло інакше, бо, мабуть, Тетяна Сизон, в розріз стратегічних інтересів свого «шефа», почала його переконувати в тому, що необхідно нанести «удар» по Артему Семеніхіну. На кого вона цим спрацювала? На себе, маючи амбіції обійняти посаду міського голови? Чи така її поведінка говорить лише про політичну «дурість» та недалекоглядність?

Різкий удар по іміджу Ігора Молотка нанесла Тетяна Сизон і під час засідання сесії 30 травня, коли вона відмовилась голосувати за заробітні плати працівникам дошкільних навчальних закладів та медикам, за заведення в місто інвестора, який мав би створити сорок нових робочих місць та щорічно сплачувати 400 тисяч додаткових коштів у вигляді податків, а також вона категорично відмовилась дати згоду на фактичне прийняття 30 мільйонів грантових коштів на розвиток інфраструктури міста від Європейського Союзу. Нажаль, така поведінка депутатки свідчить про її неадекватність. Додає роздумів і той факт, що однієї травневої ночі цього року одночасно по місту Конотоп (на стовпах і під під’їздами) з’являється «чорнуха» на Артема Семеніхіна і трьох депутатів з фракції «Рідне місто»: Павла Могиленка та Інну Білоус (це ті двоє, з якими Артем Семеніхіе мав дружні стосунки), а також Ігора Назаренка, який мав конфлікт з міським головою. Дивним у цьому факті є те, що «чорнухи» не було лише на Тетяну Сизон. Варто додати, що друкувався весь цей бруд, очевидно, на одному принтері. З цього напрошується висновок: а чи не Тетяна Сизон затіяла цю брудну акцію, щоб розсварити депутатів зі своєї фракції – Інну Білоус та Павла Могиленка з Артемом Семеніхіним, при цьому звинувативши міського голову, що нібито він є замовником цієї «чорнухи», а свободівці є її виконавцями?

Заради справедливості поглянемо і на команду Артема Семеніхіна. На початку його каденції також існувала проблема недостатньої кількості професійних кадрів, більше того, в його команді знайшлися зрадники: Сергій Демеха, Наталка Льовшин та Наталка Демеха, по яких наразі триває процедура відкликання з депутатів. Артем Семеніхін вчасно зміг вивести негідників на «чисту воду», і тепер ситуація в команді вирівнялася. Міський голова призначає на посади, в тому числі і керівників комунальних підприємств, молодих, в хорошому розумінні амбіційних, перспективних працівників, які активно працюють на благо міста і втілення інноваційних проектів розвитку.

Спостерігаючи за роботою Артема Семеніхіна та його команди, ми бачимо цілком реальні результати роботи міського голови, чи не позаздрила Тетяна Сизон? А можливо це вона отримувала вказівки від Ігоря Молотка, бо той боїться конкуренції на виборах до Верховної Ради?

Журналісти спробували дізнатися у самого Артема Семеніхіна, чи не має він планів стати народним депутатом? І ось, що він відповів: «Я не планую полишати посаду міського голови. Якщо громада мені довірила керувати містом, а я сьогодні відчуваю неабияку підтримку з боку мешканців Конотопа, то мені би хотілося допомогти людям спільно зробити наше місто кращим. Це моя головна мета. Для цього мені потрібен час, тому я збираюся перебувати на посаді міського голови ще як мінімум дві каденції».

Тож очевидно, що Артем Семеніхін не збирається йти на вибори до Верховної Ради, і, безумовно, конотопська команда Ігоря Молотка на чолі з Тетяною Сизон про це знають і знали. Чому ж тоді вони ставлять палиці у колеса співпраці і порозуміння між міським головою і народним депутатом? Кому це вигідно? І навіщо самому Ігорю Молотку такі помічники, які власними руками «топлять» його рейтинг?

Висновок напрошується один: в даному випадку відсутність свити у короля, краще ніж наявність такої свити, яка говорить королю, що він одягнений у найкраще новомодне вбрання, а насправді король голий. Сподіваємось, Ігор Молоток зробить свої правильні висновки і зрозуміє, що не всі члени його команди в Конотопі, з тих чи інших причин, працюють на розвиток міста та зростання його особистого іміджу.