Як Ревізор побував у Конотопської відьми

Розсердився якось пан сотник Микита Уласович Забрьоха на конотопську відьму, Явдоху Зубиху, за те, що не влаштувала вона його весілля з красунею Оленою. От і вирішив він помститися, та надумав перевірити той шинок, де чаклує Конотопська відьма.

Смутно і невесело було того вечора у славному містечку Конотопі. Вже піднявся місяць, і по вулицях стихла біганина, галас вщух, увесь народ щез, нема на вулицях нікого.  Лиш по Успенсько-Троїцькій разом зі своїм щирим приятелем писарем чимчикував  пан Микитиа Уласович Забрьоха. Підійшли вони до “Конотопської відьми”, а та корчма на тлі ночі вогнями сяє, музикою вабить!

2017-01-21 21-24-00
2017-01-21 21-24-00

Стоїть на дверях сторожовий козак, і до відьми не пускає.

- От клята Явдоха, все передбачила! - лайнувся сотник, і затупав ногами на козака: - Ану, пусти!

 А тому хоч би що, стоїть, як стіна! Довелося сотнику розкошелитися. Сунув козаку гроші, сторожовий і подобрішав. Надягнув Микиті Уласовичу на руку якогось браслета паперового, вклонився, і - милості просимо!

Зайшли Забрьоха з писарем у корчму, а їх молода панянка на вході зустрічає, посмішкою сяє. Куди, питає, присядете?

- Веди, - каже сотник, - туди, де чоловіки люльку смалять.

От вона йому й кивнула: сюди, мовляв. Зайшов Уласович у кімнату, де чоловіки та, чого гріха таїти, і деякі дівчата,  вмостившись за столами, пихтіли димом. Тільки не з люльки, а з якихось мундштуків. Дивиться Забрьоха, та дивується: що воно за штука така?

8809c-clip-12kb (1)
8809c-clip-12kb (1)

- Це кальяном зветься, - пояснив сотнику грамотій-писар.

Сіли вони на м’який диванчик, аж тут підбігає до них дівчина, красою ліпа, бровами союзна, та й подає меню. Подивився Забрьоха на ту писанину, тільки голову почухав.

2017-01-21 19-24-54
2017-01-21 19-24-54

- Ти розкажи мені сама, чим у вас тут частують, - посоромився, бач, признатись, що неписьменний.

Офіціантка всміхнулась чарівно та й почала запитувати: а що бажають дорогі гості? Чи рибу, чи м'ясо? А може випічку? Чарчину? І це можна! Й миттю метнулася на кухню.

- І все, бач, знає! Хоч би разок запнулася, бісова дівчина! - пробурмотів вслід їй сотник. - Ну то побачим, чи довго готуватимуть. Бо чути, у сусідній світлиці весілля гуляють. От вже певно кухарі замешкають!

Та як не злорадів сотник, проте досить скоро принесли й замовлення: спочатку пиво, незабаром салат.

Як Ревізор побував у Конотопської відьми, фото-4 Як Ревізор побував у Конотопської відьми, фото-5

А далі м'ясні медальйони й смажену з салом картопельку. Трохи згодом подали запечену рибу, узвар і кнедлики якісь до нього.

- А ну, побачимо, чи вміє Явдоха готувати! - сотник потіг носом, відрізав шматок м'яса, пожував, і вдоволено кивнув.

Як Ревізор побував у Конотопської відьми, фото-6

  2017-01-21 20-44-52

Повечеряли приятелі, аж тут і кальян піднесли. Вдихнув сотник того диму, та й здивувався. Зовсім на тютюн не схоже. Таке щось соковите, духмяне! І стало йому так ясно, так хороше!

- От поясни мені, - питає сотник у писаря. - Всі курять, а дим коромислом не стоїть! Певно, Явдоха вікна повідчиняла,  щоб дим виходив, чи що? Адже ж таки в цій кімнаті прохолодно! Піду я, розігріюсь трохи.                

В "Конотопській відьмі" і смачно поїсти, і добре випити. Та й ніхто за це не буде сварити. Хочу - співаю, хочу - танцюю. А вже що дівчат тут! Вибирай, яка до душі!

Вийшов Забрьоха з-за столу, а з сусіднього помешкання  музика геп-геп! І чи то від пива, чи то від тютюну, а мо, і від відьминих чар захотілося Микиті Уласовичу потанцювати, та так, що аж жижки затрусилися!

Заглянув сотник у широку, простору світлицю, та й отетерів: вгорі під стелею відмочки маленькі кружляють!  Глянув наліво, аж ондечки летить найголовніша відьма! Певне, сама Явдоха Зубиха.

Як Ревізор побував у Конотопської відьми, фото-7

- Та це ж шабаш! - Микиті Уласовичу аж страшно стало! Кинувся він в один бік - потрапив на вулицю Соборну.

2017-01-21 20-01-22
2017-01-21 20-01-22

Метнувся в інший бік - і вже на Олександрівській. А кругом тини плетені, столи накриті, і люди за ними бенкетують. 

- Що ж це відьма зі мною скоїла?! Певно той дим із кальяну був справді чарівний!

2017-01-21 19-57-39
2017-01-21 19-57-39

Бачить Забрьоха, якісь двері. Він - туди!

А там знов люди за столами на м'яких диванчиках сидять, в екран якийсь дивляться, та пісні співають. А по тому екрану літери бігають, і що співати підказують. От громада знай собі, горланить пісень, хто в мікрофон, а хтось просто так. Це у них караоке зветься.

Як Ревізор побував у Конотопської відьми, фото-10

Хотів і Уласович пісню затягти, та бач, виявляється, за це треба гроші платити.

- За що? Я все одно тих літер не знаю. І мікрофона мені вашого не треба, - я від нього гучніше заспіваю! - та й затяг Забрьоха сороміцької. А дівчата та хлопці як повскакують, та давай танцювати - так їм сподобалася сотникова пісня! Микита Уласович і собі розійшовся. Та тільки махне рукою - зачепить сусіда, скоче вбік - штовхне когось, ледь дівча молоденьке не задавив.

- Ой, та й тісно тут! Хотів я було тропака врізати, тільки місця тут для мене замало.

А писар йому й шепче:

- Кажуть, у Відьми світлиця є простора, от там місце, де розвернуться!

Пішли Забрьоха з писарем туди, де танцюють. Аж там народу!!!

Як Ревізор побував у Конотопської відьми, фото-11

І на сцені на узвишші дівчата таке виробляють, що соромно й сказати. А щоб усім було це видно, на стіні приладнали здоровенний, - як то його писар казав? Монітор!

Як Ревізор побував у Конотопської відьми, фото-12

Як глянув Забрьоха на тих дівчат, то спочатку аж руками очі прикрив. Та тільки не втерпів, і через пальці - зирк! Ці дівчата на сцені ну такі запальні!  Як пішов сотник витанцьовувати, то і про Олену свою, через яку журився, забув. Яка там Олена, коли навкруги стільки чарівних дівчат!

Як Ревізор побував у Конотопської відьми, фото-13

Він би до ранку так танцював та тільки упрів.

 - От і знайшов я, до чого присікатись: надто душно у Відьми. Коли людей багато, то чим же дихати? - сказав, виходячи надвір.

Як Ревізор побував у Конотопської відьми, фото-14

- А де ж сама Конотопська відьма? Явдоха Зубиха? - озирнувся сотник, а там великими літерами сяє:  “Конотопська відьма”. - Так ось де ти, чарівнице! Хотів я на тебе посваритись, та передумав. Навіщо мені Олена, коли я щотижня можу у Конотопської відьми і смачно попоїсти, і добряче випити. Та й ніхто за це не буде сварити. Хочу - співаю, хочу - танцюю. А вже що дівчат тут! Вибирай, яка до душі!

Прийшов додому сотник, і велів писарю записати, та дати людям знати: "Конотопська відьма" - ось, де гарно відпочити-погуляти, печаль забути, смуток розігнати! Раджу вам сюди сходити, а декому б і учащати! 

Конотоп ревізор Конотопськавідьма нічнийклуб ревізія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати
Коментарі