Цього дня у 1935 році народився Василь Симоненко: поет, журналіст, борець за суверенітет України

8 січня 1935 року народився відомий український поет і журналіст, один із найбільш яскравих представників покоління українських «шістдесятників» Василь Симоненко (Василь Андрійович Симоненко; 1935-1963).

У 1960 рр. набули великої популярності самвидавні вірші Симоненка. Тематично вони становили сатиру на радянський лад, опис тяжкого життя радянських людей, особливо селянства, викриття жорстокостей радянської деспотії, таврування шовінізму тощо.

Самвидавною творчістю Симоненко, за визначенням критики, став на шлях, вказаний Тарасом Шевченком, і увійшов в історію української літератури як визначальна постать боротьби за державний і культурний суверенітет України другої половини ХХ ст.

1962 року В. Симоненко разом із А. Горською та Л. Танюком виявив місця поховання розстріляних НКВС на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, у Биківні, про що й було зроблено заяву до міської ради. У вересні 1962 року він через непорозуміння потрапив у відділення міліції, де був, мабуть, побитий.

13 грудня 1963 року Василь Симоненко помер від раку нирок. Ось його дуже гарний вірш «Україні»:

Коли крізь розпач випнуться надії

І загудуть на вітрі степовім,

Я тоді твоїм ім'ям радію

І сумую іменем твоїм!

Коли грозує далеч неокрая

У передгроззі дикім і німім,

Я твоїм ім'ям благословляю,

Проклинаю іменем твоїм!

Коли мечами злоба небо крає

І крушить твою вроду вікову,

Я тоді з твоїм ім'ям вмираю