• Головна
  • Де навчатись особливим діткам Конотопа?
09:00, 10 грудня 2016 р.

Де навчатись особливим діткам Конотопа?

Згідно постанови Кабміну, до 2020 року всі українські діти, які навчаються в спецшколах (школах-інтернатах) для дітей із затримкою психічного розвитку, поступово перейдуть на навчання до загальноосвітніх навчальних закладів, де будуть створені так звані інклюзивні класи.

Використання такої моделі передбачає на­дання якісних освітніх послуг дітям з особли­вими навчальними потребами у звичайних класах чи групах загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів за умови відповідної підготовки вчи­телів, а також надання підтримки сім’ям.

Треба зазначити, що в Конотопі система інклюзивної освіти впроваджена з 2010 року. І вже 6 років поспіль в ЗОШ №10 поряд зі звичайними дітьми успішно навчаються діти з особливими освітніми потребами. Наскільки успішно реалізується в місті ця програма? Що треба врахувати навчальним закладам, приймаючи у себе особливих дітей? Та чи досягається завдяки створенню інклюзивних класів основна мета: чи дійсно особливим діткам вдається успішно адаптуватись у суспільстві? Чи приймає їх соціум?

На фото: у 10 школі разом зі звичайними дітьми навчаються школярі з особливими потребами.

Де навчатись особливим діткам Конотопа?, фото-1

Слово тим, хто має досвід

У пошуках відповідей на ці питання ми завітали до директора ЗОШ №10 Світлани Горшеніної.

- Що ви думаєте з приводу постанови Кабміну? Чи дійсно має сенс широко втілювати у життя інклюзивне навчання? Можливо, таким діткам краще в спецшколах, серед рівних собі?

- За всі випадки однозначно важко говорити, але в цілому цей підхід правильний. Навчання разом особливих і звичайних дітей сприяє соціальній адаптації, вчить пристосовуватися до життя, причому, і тих, і інших. У першу чергу мета інклюзивної освіти - навчання дітей з особливими  потребами за місцем проживання, їх соціалізація та інтеграція у суспільство. Не менш важливим є залучення сім’ї до участі у навчально-виховному процесі, що було б неможливо, якби дитина навчалася у спецшколі. Тоді з'являється своєрідна прірва, адже батьки недостатньо розуміють потреби дітей.

- Але щоб навчати особливих дітей, потрібен досвід!

- Треба врахувати, що в Україні цей рух тільки нещодавно почався. Конотоп залучився до нього один з перших. У нашій школі всі вчителі початкових класів пройшли спеціальну підготовку на відповідних курсах. Проте основний досвід завжди здобувається безпосередньо під час роботи.

Асистент вчителя супроводжує особливих дітей, допомагає справитись із завданням на уроці

Варто зазначити, що крім педагога, у кожному інклюзивному класі є асистент вчителя, який скрізь супроводжує особливих дітей. Допомагає, скажімо, на уроці справитись із запропонованим завданням. В цьому навчальному році для проведення корекційно-розвиткових занять з  дітьми з особливими освітніми потребами ми залучили вчителя-дефектолога.

До того ж з школярами проводить заняття психолог. До речі, наша психолог якраз має досвід роботи з особливими дітьми, бо кілька років поспіль працювала в інтернаті.

На фото: розвиваючі заняття з дітьми, які мають особливі освітні проблеми.

- Що треба врахувати навчальним закладам, приймаючи у себе особливих дітей?

- Крім кваліфікованої підготовки вчителів та інших спеціалістів не менш серйозним питанням є матеріально-технічна база. Адже для особливих дітей необхідно створити спеціальні умови. У нас у школі для інвалідів-візочників прокладено пандуси, встановлено поручні у чоловічому туалеті. У жіночому поки що поручнів нема, оскільки не було звернення батьків з цього приводу. На жаль, ми не маємо можливості виділити окреме приміщення, де могли б розмістити спеціальне обладнання: тренажери, специфічний навчальний матеріал, тощо. Проте в класах передбачені килимки для релаксації, настільні ігри, адже  не всі діти можуть на перервах вийти на двір, аби порухатися, активно відпочити.

- Чи дружать звичайні діти зі своїми однокласниками, які мають, наприклад, розлад мовлення чи проблеми з опорно-руховою системою?

- Завжди допомагають! І принесуть, і руку подадуть! Взагалі це все тримається на позитивній ноті. Я навіть не знаю, хто з них навчається більше, йде двостороння соціалізація. Діти привчаються сприймати, як рівних, тих, хто відрізняється від них, а це дуже важлива частина інклюзивного навчання.

Куди звертатись батькам?

За статистикою, дітей з особливими освітніми потребами щорокународжується все більше. Перед батьками частіше постає питання, де краще навчатися їх дітям: у спецшколі чи в навчальному закладі за місцем проживання, у звичайному чи інклюзивному класі, разом з іншими дітьми чи індивідуально? Розібратися в цьому допоможуть спеціалісти Психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК).

Робота консультації передбачає насамперед вивчення потенційних можливостей дітей, які мають порушення розвитку, й визначення для них корекційної програми виховання та навчання, яка сприятиме успішній інтеграції і соціалізації дітей у суспільстві.

Підставою для направлення дитини на комплексне обстеження в ПМПК є насамперед стійка неуспішність у засвоєнні змісту програми загальноосвітнього чи дошкільного навчального закладу, специфічні труднощі в оволодінні навчальним матеріалом, виразне відставання чи відхилення від норми у розумовому, мовленнєвому розвитку, порушення поведінки. Своєчасне звернення до психолого-медико-педагогічної консультації дає можливість скористатися перевагами раннього втручання, попереджає вторинні ускладнення у розвитку, труднощі у подальшому житті дитини. Тісна взаємодія консультантів, батьків, педагогічних працівників допоможе визначити та розкрити потенціал дитини, знайти її місце у суспільстві, відчути себе потрібною.

Якщо ви відчуваєте потребу порадитись щодо подальшого навчання вашої дитини, звертайтеся в кабінет ПМПК за адресою: проспект Червоної Калини, 15. (перший поверх Конотопської художньої школи). 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Конотоп #інклюзивненавчання
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
live comments feed...