Як реєструвати нерухоме майно по-новому

З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень". 

Згідно нової редакції закону, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника, після чого нотаріус (або його помічник – далі скрізь по тексту) формує і роздруковує заяву в двох примірниках, на яких заявник і нотаріус проставляють свої підписи. Один примірник заяви надається заявнику, а другий долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав.

Після проставляння підписів у заяві нотаріус реєструє заяву в базі даних. Моментом прийняття заяви вважається дата та час її реєстрації у базі даних заяв.

Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують оплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав, у разі, якщо заявник не звільняється від оплати таких платежів.

З поданих оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав, нотаріус виготовляє електронні копії. За результатами розгляду заяви і документів, поданих для державної реєстрації прав, нотаріус і реєстратор приймає рішення про реєстрацію прав або про відмову.

Потім нотаріус вносить відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а після формує інформацію з нього.

Інформація з Державного реєстру прав за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки нотаріуса.

Всі документи зберігаються в електронній формі у цьому Реєстрі.

Інформація з Державного реєстру прав у паперовій або електронній формі має юридичну силу і містить обов'язкову посилання на Державний реєстр прав.

Разом із тим видача будь-яких документів державним реєстратором у паперовій формі на новостворене майно - не передбачена чинним законодавством. Зареєстроване право власності можна перевірити на Держреєстрі.