Чи дорого обійдеться перейменування вулиць?

Український інститут національної пам'яті зібрав запитання, які найчастіше ставлять у зв'язку із ухваленням декомунізаційних законів, і підготував стислі відповіді на них. Тож якщо для вас є незрозумілі моменти у декомунізаційному процесі – ці відповіді будуть для вас корисні.

1. Навіщо потрібно перейменовувати вулиці? 

Цього вимагає Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки". Обидва ці режими знищили в Україні від 14 до 16 мільйонів людей. Цей закон стверджує: будь-які тоталітарні практики неприйнятні для Української держави. Убивати людей не можна ані з класових, ані з расових, ані з будь-яких інших причин.

Україна ніколи не збудує заможного та спокійного майбутнього без подолання спадщини тоталітарного минулого. Бо тоталітаризм і добробут – несумісні. Тож перейменування назв вулиць, пов'язаних із комуністичним режимом, – обов'язкова умова того, щоб у нашій державі відбулися позитивні суспільні перетворення. Подібний шлях декомунізації пройшла більшість посткомуністичних країн Центральної і Східної Європи.

"Залишити усе як є" з комуністичними назвами було б непослідовно: бо з одного боку засуджуємо нелюдські режими, а з другого – уславлюємо його символи чи імена його провідних діячів у назвах населених пунктів, вулиць, парків, досі зберігаємо їм пам'ятні знаки та пам'ятники. Ці символи тоталітарних режимів, а також такі елементи їх пропаганди мають бути усунені з громадського простору. І це тільки незначна частина роботи із подолання тоталітарного минулого. Україна потребує потужної модернізації. А модернізацію неможливо здійснити на тоталітарних цінностях.

2. Чи можна НЕ перейменовувати вулицю, село або місто?

Ні, не можна.

Якщо назва підпадає під дію Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки", вона має бути обов'язково змінена. Закон тут не передбачає жодних винятків. Ані збори громадськості, ані орган місцевого самоврядування не може своїм рішенням таку назву залишити. Це буде порушенням закону. А відтак – відповідальність згідно з чинним законодавством аж до кримінальної (ст. 4361 Кримінального кодексу України).

Натомість місцева громада має цілковиту свободу у виборі будь-якої нової назви замість комуністичної або ж може повернути історичну. Це абсолютне право жителів села або міста. Однак, у новій назві також не може бути пропаганди тоталітарних режимів або їх діячів.

Отже, не може бути предметом обговорення "перейменовувати, чи не перейменовувати" назву, що пов'язана із пропагандою тоталітарного режиму. Предметом громадського обговорення може бути ТІЛЬКИ питання вибору НОВОЇ НАЗВИ. 

3. А якщо місцева влада відмовиться перейменовувати населенні пункти або вулиці, що підпадають під дію закону?

Нічого з цієї затії не вийде: у законі передбачені запобіжники такому саботажу на місцевому рівні (про це докладніше – у питаннях 6 та 7).

Якщо місцеві ради не виконають вимоги закону – вулиці в населених пунктах перейменують облдержадміністрації, а комуністичні назви міст і сіл – змінить Верховна Рада України.

4. Через перейменування населеного пункту/вулиці моя адреса змінюється. Чи треба буде терміново ставити нову відмітку про місце реєстрації у паспорті?

Хіба що в тому вразі, коли тоталітарна назва у вашому документі вас геть дратує. Згідно з чинним законодавством, після перейменування ніхто не мусить бігти до паспортного столу, щоб зробити відмітку про нову адресу.

Такі зміни можна зробити, коли буде зручно – наприклад, по досягненні віку, коли до паспорта треба вклеїти нове фото, або під час зміни місця проживання. Штамп із новою адресою у паспортному столі обійдеться у 85 копійок – таким є розмір державного мита. 

5. Чи правда, що у зв'язку із перейменуваннями треба буде змінити документи про власність на нерухомість? Скільки це буде коштувати сил і грошей?


Ні, не правда.

Законодавство України не передбачає кінцевих термінів зміни документів у цьому випадку. Зміна назви вулиці не є зміною місця проживання. Тому всі необхідні зміни в документи можуть бути внесені тоді, коли це буде зручно їх власникові. Наприклад, коли людина захоче змінити місце проживання – переїхати на іншу вулицю або в інше село чи місто.

Документи власності на квартири, будинки, земельні ділянки, будь-яке інше майно, у яких вказані старі назви, залишаються дійсними. Зміни до них треба буде вносити, тільки якщо власник захоче продати, подарувати або передати у спадок свою квартиру, будинок чи інше майно. У такому випадку в документах, які будуть оформлюватися на нового власника, вже буде вказана нова назва.

Проте на вартості послуг нотаріуса це не позначатиметься: покупець і продавець платитимуть нотаріусові таку ж суму, як і в тих випадках, коли назва вулиці, села або міста не змінюється.

Єдине, кому треба буде внести зміни в статутні документи – це юридичні особи. Проте, відповідно до чинного законодавства, ця процедура для них є безкоштовною. Їм не треба буде сплачувати ані адміністративний збір, ані послуги нотаріуса, оскільки нотаріальне засвідчення підписів на статуті скасовано. Фізична особа-підприємець (ФОП) вноситиме зміни про свою адресу в Єдиному державному реєстрі, але це також безкоштовно.

6. Мою вулицю перейменували, але в паспорті залишилася стара адреса реєстрації. Чи призначать мені субсидію?

Так, субсидію отримаєте.

Про зміни назв вулиць будуть повідомлені всі державні органи, а тому вони мають приймати документи як із новими назвами у адресах, так і зі старими.

Усі реєстри громадян мають бути приведені у відповідність до змін, певний час там паралельно "співіснуватимуть" старі й нові назви. Тому зміна назви в адресі не є підставою для відмови в отриманні субсидії.

7. Я чув, що перейменування буде коштувати дуже дорого. Чи це правда?

Ні, неправда.

По-перше, під перейменування потрапляють в середньому від 3% до 5% назв вулиць міст, а на Сході – близько 10%, як-от у Харкові.

По-друге, основною статтею витрат при перейменуванні є виготовлення нових табличок, а вони й так є далеко не на кожному будинку. Заміна табличок відбувається регулярно у плановому порядку. Це фінансується місцевими бюджетами постійно як витрати на благоустрій. Зрештою, тимчасові написи можна зробити за допомогою трафарету і фарби.

Так, ЗМІ розповсюджували заяви одного зі столичних чиновників, який стверджував, що одна табличка обійдеться у майже тисячу гривень. Називаючи таку ціну, він, мабуть, мав на увазі, що ці таблички будуть виготовляти з коштовної емалі й оздоблювати камінням Сваровскі. Таблички по тисячі гривень за штуку – це корупція і відмивання коштів. Тому тут слід контролювати місцеве самоврядування та його чиновників.

Щоправда, певних додаткових витрат можуть зазнати ті підприємства й установи, які мають бланки і штампи зі старими назвами. Проте, далеко не всі юридичні особи мають печатки і штампи – вони не є обов'язковими для багатьох категорій юридичних осіб.

Окрім того, більшість юридичних осіб друкують свої бланки на звичайному робочому принтері, і для заміни назви в адресі достатньо щонайбільше кількох хвилин. Якщо ж хтось замовляє бланки у друкарні, варто просто не замовляти надмір бланків, а використовувати ті, що є. За пару місяців запас старих бланків вичерпається, а нові можна додрукувати за лічені години вже після офіційного перейменування населеного пункту чи вулиці, де розташована ця чи інша юридична осо

8. Чи правда, що декомунізаційні закони забороняють комуністичну та нацистську ідеологію та символи?

Ні, неправда.

Ані ідеологію, ані символи неможливо заборонити, як неможливо заборонити минуле. Воно було таким, яким було.

Закон ЗАСУДЖУЄ тоталітарні режими, які виросли на фундаменті цих ідеологій, як нелюдські, та забороняє ПРОПАГАНДУ їх символів.

Пропаганда ідеології та символів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв комунізму і нацизму та забороняється.

9. Чи можна перейменувати Дніпропетровськ на Дніпропетровськ на честь Дніпра і Святого Петра, Іллічівськ – на Іллічівськ на честь Святого Іллі, а Котовськ – на Котовськ на честь котиків? 

Ні. Треба вести чесний діалог щодо минулого. Такі ігри та хитрощі навколо кривавої спадщини тоталітаризму є блюзнірством і наругою над пам'яттю мільйонів його жертв.

Відмова від старої назви передбачає повернення історичної або знайдення нової, а не винайдення нового обґрунтування старої. Нова назва не має бути співзвучна зі старою, що пов'язана із тоталітарним режимом. Приміром, не може залишити не перейменованою вулицю Жовтневу, бо вона, мовляв, тепер буде названа на честь "теплого місяця осені". Ця назва насправді уславлює більшовицький переворот – "Великий Жовтень"/Жовтневу революцію.

Також перейменування мають відбуватися згідно з чинним правописом. Наприклад, місто на честь Cвятого Іллі мало б називатися Іллівськ, а Іллічівськ – похідне від Ілліча – більшовицького вождя Леніна.

10. Чи правда, що ветеранам не можна носити їх радянські військові нагороди?

Ні, це брехня та інсинуації!

Носіння нагород не є пропагандою. Про це прямо сказано в частині 3 статті 4 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки".

11. Що буде з радянськими символами на могилах солдат?


Нічого. Та ж частина 3 статті 4 цього закону забороняє тривожити могили.

12.  Чи треба буде міняти техталони на автомобілі та номерні знаки?

Ні.

Власникам автомобілів нема чого хвилюватися. Перейменування вулиці не є зміною фактичного місця проживання, а тому й не є підставою для обов'язкової перереєстрації транспортного засобу і внесення змін до техпаспорта автомобіля.

Його власник зможе зробити це, коли буде продавати або дарувати авто. На вартості процедури перереєстрації це не позначиться, жодних додаткових платежів не передбачено.

У деяких містах Луганської та Полтавської областей чиновники справді робили заяви, що через зміну назв, пов'язаних із тоталітарним режимом, необхідно буде заміни техталони й номерні знаки. Пояснити це можна хіба що незнанням або нерозумінням цими чиновниками чинного законодавства. Або ж – політичними чи корупційними мотивами. Кожен такий випадок має бути предметом розгляду компетентних органів.

13. Хто визначає, які саме назви отримають наші вулиці?


Ви – жителі свого села або міста. Але є певні процедури.

Для цього свої пропозиції можна відправити листом на адресу місцевої ради або взяти участь у громадських обговореннях, які відбуватимуться у ваших містах і селах. Також у багатьох місцевих рад на офіційних сайтах уже з'явився розділ "декомунізація", який передбачає різні форми зворотного зв'язку.

У великих населених пунктах, де обсяг роботи більший, місцеві ради можуть створювати спеціальні комісії з декомунізації. До роботи в них мають бути долучені краєзнавці, історики, правники, журналісти, громадські активісти, представники громадських об'єднань та відповідальні працівники виконкомів місцевих рад. 

14. Радянські назви – це теж наша історія! Навіщо її знову переписувати?


Комуністична влада приховувала ганебні сторінки свого минулого та злочини своїх діячів. Настав час ці приховані сторінки історії відкривати.

Наприклад, Петро Войков ушанований у назвах вулиць у містах Сміла, Житомир, Харків, Полтава, Бердичів, Чернігів, Фастів, Умань, Новоград-Волинський і багатьох інших. Донедавна у Херсоні його ім'я носила кондитерська фабрика.

За радянських часів його вшановували як видатного діяча революційного руху із партійною кличкою "Інтелігент" та радянського дипломата, вбитого у Варшаві "білогвардійцем". Натомість про участь Петра Войкова у вбивстві родини останнього російського царя за комуністичних часів навіть згадувати було заборонено. А саме Войков особисто добивав багнетом царських доньок, яким на той момент виповнилося від 17 до 22 років, керував і власноруч брав участь у розчленуванні тіл убитих. Зокрема, 12-річного царевича Олексія. Відомо, що Войков зняв з пальця вбитої імператриці Олександри коштовний перстень та вкрав його.

Дуже складно пояснити дітям, що таке добре, а що – погано, коли вони ідуть до школи вулицею, що названа ім'ям дітовбивці та крадія.

Це лиш один приклад. Серед назв вулиць є імена таких комуністичних діячів, які винні у смерті не кількох осіб, а тисяч або й мільйонів жертв тоталітарного режиму.

Декомунізація – це відкриття забороненої комуністичним режимом правди, а не "переписування історії".

Щоб бути успішними, реформи мають охопити усі сфери суспільного життя, призвести до зміни і переусвідомлення цінностей усього суспільства.

Читайте також: Які вулиці перейменують в Конотопі - рішення міської ради; 

Доцільність перейменування деяких вулиць Конотопа (обговорення)

Вам також буде цікава спецтема "Міркуємо разом. Назви вулиць нашого міста".

Українська правда
Конотоп переименование улиц вопросы
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Виклад
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Суспільство
8 листопада у Спадщанському лісі, що у Путивльському районі, група активістів рідного краю вирішили провести акцію   “Зелений бумеранг” з висадки дерев.На пропозицію допомогти відреагував лісничий Путивльського лісництва державного підприємства «Конотопське лісове господарство» – Володимир Жаровський . Також приєднався до акції начальник відділу охорони та захисту лісу ДП ” Конотопський лісгосп” Євген Лаврик.
Суспільство
Відбулася зустріч начальника відділу освіти Конотопської міської ради Ольги  Беспалої  та завідувача науково-методичної установи Конотопський міський методичний кабінет Людмили  Зеленської  з волонтеркою Корпусу Миру Кристалиною Роус Херман, викладачами Політехнічного технікуму КІСумДУ.Під час бесіди було повідомлено, що кожний 1 та 3 вівторок кожного місяця в 302 аудиторії Політехнічного технікуму будуть проводитися заняття по підготовці до ЗНО з англійсь...
Суспільство
На початок опалювального сезону 2019-2020 років 129,7 тис (30,5%) від кількості домогосподарств області, є одержувачами субсидій, у тому числі у грошовій безготівковій формі – 16,8 тис. домогосподарств, у грошовій готівковій формі – 112,9 тис.За інформацією заступника директора обласного Департаменту соціального захисту населення Людмили МУСІЯКИ, наразі субсидій нараховано на загальну суму 1 072,4 млн. гривень, із них: організаціям 352,1 млн. гривень, у бе...
Суспільство
Щороку, у третю неділю листопада, в Україні відзначають День працівників сільського господарства.Напередодні свята, в приміщенні МБК «Зоряний», відбулися урочистості з нагоди вшанування працівників сільськогосподарської галузі, в яких взяли участь очільники райдержадміністрації та районної ради, районні депутати, керівники і працівники сільськогосподарських та фермерських господарств, селищний і сільські голови, жителі району.Під час урочистої частини голо...
Суспільство
13 листопада вранці, по вулиці Богдана Хмельницького в місті Конотоп, 37-річний місцевий житель, водій автомобіля ВАЗ-2110 скоїв наїзд на жінку-пішохода.В результаті наїзду 41-річна мешканка райцентру отримала травму і була госпіталізована до Конотопської центральної районної лікарні.Поліція відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст. 286 «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами» Крим...
Суспільство
Мешканець Конотопщини, який заборгував знайомому велику суму коштів, не квапився виконувати свої боргові зобов’язання, аж поки справа не дійшла до фахівців юстиції Сумщини.Не зважаючи на те, що з доходу містянина щомісячно утримується частина заробітку, в рахунок погашення боргу, додатково державний виконавець здійснив опис й арешт земельної ділянки неплатника. Після цього нерухоме майно боржника було передано на реалізацію до електронних торгів «СЕТАМ».Пр...
Суспільство
Про високі здобутки у галузі тваринництва конотопського підприємства на своїй сторінці у мережі Фейсбук повідомив Олександр Маслак, директор департаменту АПР Сумскої ОДА. Сумщина за чисельністю корів, великої рогатої худоби та виробництвом молока в сільськогосподарських підприємствах займає провідні позиції в Україні. Лідером галузі молочного скотарства регіону є ТОВ “Молоко Вітчизни” м.Конотоп. За підсумками дев’яти місяців цього року надої в підприємстві...
Суспільство
14 листопада 2019 року у міському центрі культури і дозвілля «Кінотеатр «Мир» відбулася зустріч з мандрівником, що має багаторічний стаж подорожей Володимиром Доленко. Мандруючи автостопом він побував у 69 країнах світу на чотирьох континентах.Присутні під час заходу мали змогу переглянути світлини з подорожей Володимира Доленка, дізнатись про пригоди, що траплялись з мандрівником під час його подорожей, культуру різних країн та про його плани на майбутнє.
Суспільство
До чергової частини Конотопського відділу поліції звернулась 46-річна конотопчанка, яка повідомила, що невідома особа викрала її велосипед. Правоохоронцям, які прибули на вказане місце події, вона пояснила, що приїхала у службових справа до однієї з державних установ міста та залишила свій двоколісник біля будівлі, примкнувши переднє колесо металевим ланцюжком. А коли через півтори години повернулася, то транспортного засобу на залишеному місці вже не було...