• Головна
  • Конотоп. Вулицями рідного міста. Лесі Українки, Урицького та Успенсько-Троїцької
Книга О. Евтушенка
09:00, 8 грудня 2015 р.

Конотоп. Вулицями рідного міста. Лесі Українки, Урицького та Успенсько-Троїцької

Книга О. Евтушенка

Продовжуємо публікувати повну версію книги Олександра Євтушенка "Вулицями рідного міста. Довідник з історії вулиць міста Конотопа". Сьогодні ми познайомимо вас з історією походження назви вулиць Лесі Українки, Урицького та Успенсько-Троїцької.

У
УКРАЇНКИ ЛЕСІ вул.
Вулиця названа на честь Лесі Українки (Косач Лариса Петрівна) (13.02.1871 р, м. Новоград-Волинський – 01.08.1913 р., м. Сурамі, Грузія, похована в м. Київ). Видатна українська письменниця, поетеса кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Перша збірка творів – "На крилах пісень" (1893 р.). Тв.: драма-феєрія "Лісова пісня", драма "Касандра", збірки віршів "Тиша морська", "Лелія", "Веснянка". 


УРИЦЬКОГО вул.
Вулиця носить ім’я Мойсея Соломоновича Урицького (псевдонім Борецький) (02.01.1873 р., м. Черкаси – 30.08.1918 р., м. Петроград, нині С.-Петербург РФ). Революціонер, політичний діяч.
У 1897 р. закінчив юридичний факультет Київського університету.

М. С. Урицький – член Комітету революційної оборони Петрограда (лютий 1918 р.), голова Петроградської Надзвичайної Комісії (з березня 1918 р.), Комісар внутрішніх справ Північної області (з квітня 1918 р.).

30.08.1918 р. вбитий у вестибюлі Народного Комісаріату внутрішніх справ Петрокомуни Л. Каннегісером.
Ім’я М. С. Урицького носять вулиці в містах України, Росії, Білорусі. 


До цього ЖУКІВ пров. (від вул. Проектної в бік вул. Сарнавської) (1920-ті – середина ХХ ст.). Уперше згадується 28.06.1929 р. 
Провулок отримав назву від прізвища (прізвиська) Жук, носії якого були першими, а згодом, можливо, і найчисленнішими поселенцями на території майбутнього провулка серед представників інших родин, що заселяли дану місцевість.


До цього ГЕРУНІВ завулок (від вул. Сарнавської в бік вул. Проектної) (1920-ті – середина ХХ ст.). Уперше згадується 28.06.1929 р. 
Провулок отримав назву від прізвища (прізвиська) Герун, носії якого були першими, а згодом, можливо, і найчисленнішими поселенцями на території майбутнього завулка серед представників інших родин, що заселяли дану місцевість.
Герун – маленький глечик: "Выдою корову, а молоко в геруны поразливаю".


УСПЕНСЬКО-ТРОЇЦЬКА вул. (з 05.09.1991 р.).
До цього ВОРОШИЛОВА вул. (1923 р. – 1991 р.). Уперше згадується 27.02.1923 р. 
Вулиця названа на честь Климентія Єфремовича Ворошилова (04.02.1881 р., с. Верхнє Бахмутського повіту, Катеринославської губернії, нині Луганська обл. – 02.12.1969 р., м. Москва). Двічі Герой Радянського Союзу (03.02.1956 р. та 22.02.1968 р.), Герой Соціалістичної Праці (07.05.1960 р.), маршал РС.

Голова Луганської міської ради (1905 р.). Делегат IV (1906 р.) і V (1907 р.) з’їздів РСДРП. У роки громадянської війни – командуючий царицинською групою військ, заступник командуючого і член Військової Ради Південного фронту, командуючий 10-ю армією, нарком внутрішніх справ України, командуючий Харківським військовим округом, командуючий 14-ю армією і внутрішнім Українським фронтом. Один з засновників і член Реввоєнради 1 -ї
Кінної армії, якою командував С. М Будьонний.

Протягом 1921 –1924 р. – командуючий військами Північно-Кавказького, 1924 – 1925 р. – Московського військового округів, член РВР СРСР. У роки Великої Вітчизняної війни К. Є. Ворошилов – член Державного комітету оборони, головнокомандуючий військами Північно-Західного напрямку (до 05.09.1941 р.), командуючий військами Ленінградського фронту (з 5 по 10 вересня 1941 р.), голова Ставки із формування військ (вересень 1941 р. – лютий 1942 р.), голова Ставки ВГК на Волховському фронті (лютий – вересень 1942 р.). Брав участь у роботі Тегеранської конференції (1943 р.).

З березня 1953 р. по травень 1960 р. – голова Президії Верховної Ради СРСР, з 1952 р. по липень 1960 р. – член Президії ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 1 -го – 7-го скликань.
Похований у Москві на Красній площі. 


До цього УСПЕНСЬКО-ТРОЇЦЬКА вул. (ХІХ – 1923 р.).
Вулиця отримала назву від релігійно-культових споруд – церкви Успіння Пресвятої Богородиці (збудована в 1797 р. коштом парафіян) в м. Конотоп та церкви Пресвятої Трійці (збудована в 1837 р. коштом місцевої землевласниці К. П. Острянської) в с. Попівка, розташованих на початку та в кінці одного шляху, який з’єднував м. Конотоп із с. Попівка. Церкви до нашого часу не збереглися (церква Успіння Пресвятої Богородиці зруйнована в 1939 р., церква Пресвятої Трійці розбомблена у роки Великої Вітчизняної війни).

(Продовження читайте завтра. В наступній публікації ми познайомимо вас з історією та з  походженням назви вулиць Ушакова, Ушинського, Фізкультурна та Франка. З початком книги можна ознайомитись тут).

Редакція сайту міста Конотопа 05447.com.ua висловлює подяку Олександру Євтушенку за надання ексклюзивного дозволу на друкування матеріалів книги "Вулицями рідного міста. Довідник з історії міста Конотопа". Всі права захищені. Повне або часткове копіювання матеріалів заборонено, будь яке використання узгоджувати з авторами. При узгодженому використанні матеріалів посилання на ресурс обов'язкове. 

Читайте також: Доцільність перейменування деяких вулиць Конотопа (обговорення)

Вам також буде цікава спецтема "Міркуємо разом. Назви вулиць нашого міста".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Конотоп #історія #назви вулиць
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
live comments feed...