Семеніхін: депутати дали мені підставу для розпуску Конотопської міської ради - ЗМІ

***
Про міського голову Конотопа Артема Семеніхіна пересічний українець, як правило, знає з випусків новин дві важливі речі:

1. Семеніхін – "свободівець", і в кабінеті у нього висить портрет Степана Бандери.

2. Семеніхін на 50 копійок зменшив тарифи на проїзд у конотопських маршрутках.

Приїхавши в мерію, аби взяти у міського голови інтерв’ю, журналіст "Цензор.НЕТ" на власні очі пересвідчується, що портрет – на місці. 



З маршрутками все дещо складніше, з чого, власне, і почалася наша бесіда. Але перед цим, ще сидячи у приймальні, звертаємо увагу на ідеологічне забарвлення wi - fi Конотопської мерії.


Точки wi - fi 

- А ви якою точкою користуєтеся: "Бандерою" чи "Шухевичем"? – питання Семеніхіну.

- У мене телефон зареєстрований на обидва варіанти. Де потужніше сигнал, тим і користуюсь. 

"ЗНИЖЕННЯ ЦІНИ НА ПРОЇЗД - ЦЕ БУЛА НАУКА ТИМ НЕГІДНИКАМ І БАРИГАМ, ЯКІ НАМАГАЛИСЯ ЗҐВАЛТУВАТИ ГРОМАДУ МІСТА"

- А от що, здається, не дуже спрацьовує, так це місцевий транспорт. До мерії з автовокзалу ми хотіли під’їхати на маршрутці. Але хвилин 15-20 не могли її дочекатися і, аби не ризикувати, взяли таксі.

- Дуже дивно, тому що через автовокзал ходять дуже багато маршруток. Може, це пов’язано з дорогами? Я вам вірю, що так і було, але річ у тому, що саме тим маршрутом вулицею Клубною маршрутки ходять доволі часто.

- Кілька тижнів тому люди по всій Україні приємно дивувалися, коли чули по телевізору, як мер Конотопа знизив на 50 копійок тариф на проїзд у міських маршрутках. Але ж зараз ми на власні очі бачили, що проїзд коштує не 2.50, а 3 гривні. І почали вірити вашим опонентам, які вважають те короткострокове зниження тарифу – піар-акцією. Мовляв, у Конотопі такий мер-соціаліст: по всій Україні тарифи піднімають, а він знижує.

Але ж у реальності проїзд скільки коштував, стільки коштує і зараз…

- Ну, річ у тому, що я і є соціал-націоналіст. І хочу вам сказати, що ні до якого піару ніхто не докладав руку. Це була величезна дурість перевізників: спробувати за якийсь хабар домовитися зі мною особисто, а також з представниками моєї команди, щоб підняти ціну на проїзд.

- Про яку суму хабара йшлося?

- Прямої пропозиції хабара не було; я одразу сказав: якщо ви мені зараз запропонуєте хабар, я повідомлю в правоохоронні органи, будете притягнуті до кримінальної відповідальності. Тобто з цього боку розмови в нас не сталося.

Я їм пропонував такий варіант: якщо вони нададуть об’єктивні розрахунки собівартості проїзду, то ми, можливо, готові навіть частково з бюджету дотувати транспорт – тільки щоб ціна не рухалася у бік збільшення.

Якщо намагатися йти тією логікою, яку ви зараз озвучили, то виникає дуже багато запитань. От я зараз побуду в ролі не людини, в якої беруть інтерв’ю; і не в ролі міського голови. Я побуду в ролі звичайного критика. Скажіть, будь ласка, а чому ви так суб’єктивно розглядаєте ситуацію? Чому не берете до уваги те, що маршрутники хотіли підняти ціну проїзду – і в результаті її не підняли (ціна залишилася на попередньому рівні)? Чому ви не берете до уваги, що практично по всій Україні вартість проїзду здорожчала, а у місті Конотоп – не підвищилася? І чому ви не берете до уваги те, що було написано на моїй сторінці, де чітко (в тому числі у відеороліках) говориться, що ціна на проїзд знижується на два тижні? І що це буде як наука тим негідникам і баригам, які намагалися з ґвалтувати громаду міста?



- Наука?

- Це було покарання. Тобто 2 тижні вони возили людей по 2.50, деякі кілька днів – навіть безплатно. Це було вибачення за те, що вони так вчинили: у 20-градусний мороз змусили людей ходити пішки, перебудовувати свій трафік по місту.

- А вам не здається, що у цій ситуації змушені ходити у 20-градусний мороз люди проклинали і перевізників, і мера?

- Ні. Це був якраз той прецедент, про який забуває наша теперішня центральна влада. Якщо до людей повернутися обличчям; якщо вийти до них зі щирим серцем, розповісти їм всю правду і запропонувати варіанти…

- Які саме варіанти?

- Перший варіант: проїзд вартістю 6-7 гривень. Другий варіант: трохи потерпіти – і проїзд залишиться по 3 гривні. Так от, у такому випадку люди кажуть: якщо ти такий чесний і не взяв відкат; якщо не затулив свої маршрутки…Як, до речі, роблять деякі мери, що купляють кілька своїх автобусів і ставлять на маршрути паралельно з перевізниками. Мені, між іншим, теж підказували ці перевізники: мовляв, давай, ми готові розглянути різні варіанти співпраці…

І от коли люди бачать, що ти не скурвився, у них так само відкривається душа і до тебе як керівника, якого вони обрали. І в даному випадку у Конотопі відбувся своєрідний Майдан. 

- Це коли прийшло 500 людей?

- 500 людей прийшло, коли було анонсовано, що перевізники хочуть пікетувати мера і фізично змусити його підняти вартість проїзду. Люди прийшли, щоб захистити мене, і таким чином – захистити своє право мати справедливу ціну на проїзд.

- Але ж давайте подивимося на ситуацію з боку перевізників. Ціни на пальне підвищилися…

- (Перебиває) Як вони підвищилися? А ви знаєте, яка вартість дизеля була влітку? Я вам скажу: в районі 20 гривень. І зараз – теж в районі 20 гривень. Різниця, якщо взяти по опту – плюс-мінус 1 гривня. Так от що я вам скажу: у нас на більшості маршрутів конкурси відбулися влітку і восени. Тобто більшість маршрутів (тим більше основних) люди вигравали, маючи за основу наші вимоги. І перша з них – це, звичайно, ціна в 3 гривні. І друга – вартість палива, яку вони сплачували вже тоді. 

Тобто різниці не відбулося. Не відбулося того прецеденту, щоб між літом і зимою була суттєва різниця в вартості палива. Так, звичайно, складова вартості палива в тарифі – дійсно велика, ми це визнаємо, питань немає. Але їхня мотивація з того, що здорожчало паливо – вибачте, я сам заправляю свою машину і все бачу.

- Яка, до речі, у вас машина, і коли ви її придбали?

- "Volkswagen Touareg", у 2011 році.

- Ви кажете, що пропонували перевізникам надати об’єктивну аргументацію їх бажання підвищити ціну за проїзд. Отримали такі пояснення? До речі, на скільки вони хотіли підвищити тариф?

- До 7 гривень. Майже у 2 з половиною рази. 

Поруч з цим кабінетом є й інший, ми там п’ємо каву. Так от, в тому кабінеті у мене була розмова з основним співвласником оцього бізнесу перевізників. Є такий собі Сергій Сергійович Черєвко. Людина-виходець з 90-х, займався бізнесом (легальним, нелегальним – не мені судити) з експорту гільзи. (У нас є гільзовий завод). Заробив хороші статки, має квартири в Карлових Варах, в Кончі-Заспі, ще багато чого.

- А ви про це звідки знаєте?

- Про це всі знають. І він особисто мені про це розповідав.

Я йому говорив: давайте шукати вихід з цієї ситуації. Тому що не може бути так, що зараз люди отримають ці так звані "гройсманівські 3200" - а тут їм проїзд по 7 гривень! Тут їм і ціни, і опалення – люди стануть ще бідніші, аніж були. Кажу: давайте шукати якийсь компроміс. 

- Наприклад?

- Наприклад, дотацію з бюджету плюс можливість розгляду варіантів підняття ціни – тільки в розумних межах – не до 5-6-7 гривень. 

Ні, каже, тільки 7 гривень (потім сказав: 6) – і всьо, на цьому крапка.

Я кажу: ні, хлопці, так ми розмови не побудуємо. Він: "Да я…да я візьму – автобуси поріжу! Да в мене дочка на "Мерседесі" їздить! Да в мене квартири в Кончі-Заспі й Києві! У мене квартири в Карлових Варах! Я поріжу всі автобуси, переплавлю – і куплю ще одну квартиру в Карлових Варах!".



Я кажу: "Пане Сергію, ми так з вами розмови не побудуємо. У мене немає квартири в Карлових Варах. І візьміть будь-кого, хто ходить по вулиці – в них теж немає. Хоча нас не стосується те, що в вас там є. Хочете різати автобуси (я про це і в Інтернеті написав) – тоді краще продайте їх в АТО. Хай там хлопці їздять!

Власне, на таких підвищених тонах у нас і завершилася розмова. Потім я дізнався, що вони збираються страйкувати. Це, до речі, є грубим порушенням правил перевезень і наших договорів з перевізниками. Власне, за що ми і розриваємо договори. 

І от коли відбувся цей конфлікт з основним перевізником (був у нас один монополіст – ПП "Корунд-С"), почали підтягуватися дрібні перевізники. Кажуть пошепки: "Ну, якщо "Корунд" не буде нам диктувати умови, ми будемо і по 3 гривні їздить, нам нормально!". Ну, ми, звичайно, підтримали дрібних.

Зараз в місті є певна нестача автобусів. І ми оголосили тендери на закупівлю нових транспортних засобів. Зараз тендери ще тривають, і ми не знаємо, хто буде переможцем. Але плануємо найближчим часом закупити близько 7 одиниць автобусів середньої місткості, низькополих. Ну, і плюс плануємо закупити "Богданів" - на ті маршрути, де великі автобуси не проїдуть.

- Підсумовуючи цей "маршруточний" сегмент нашої бесіди: ви можете гарантувати, що в поточному році тарифи на пасажирські перевезення в Конотопі залишаться незмінними?

- Ви знаєте, я не Господь Бог і не Порошенко, слава Богу. І маючи ту центральну владу, яку ми зараз маємо, гарантувати щось неможливо. Я ж не знаю, як там поведе себе Гонтарева; ми ж бачимо, як вона поводила себе до цього. Коли реальна вартість гривні – десь в районі 8 за долар, а ми маємо – 28…Ми бачимо, як вони заробляють, як зараз "піднявся" банк Порошенка. Ну, як тут щось можна говорити, коли така нестабільність у державі? Ну, і плюс війна…

А от те, що я можу гарантувати: все, що залежить від влади міста Конотопа, для того, щоб втримати справедливу ціну на проїзд у міському транспорті – ми робили і робити будемо.

"МІСТО КОНОТОП ЗАЙМАЄ ПЕРШЕ МІСЦЕ В ОБЛАСТІ ЗА ГЛИБИНОЮ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВУЛИЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ "

- Минулого літа ви у досить емоційному статусі в Фейсбуці застерегли від екологічної катастрофи: мовляв, депутати міської ради Конотопа не хочуть вирішувати проблему з неочищеними стоками, що загрожує масштабною екологічною катастрофою. Як справи з ситуацією зараз?

- В підсумку ми зараз вибороли можливість отримати кошти Європейського інституційного Банку в сумі 300 мільйонів гривень на реконструкцію наших очищувальних систем. Ми є учасниками програми ЄІБ, одним з 50 міст України, які можуть отримати це фінансування. Ми переконали депутатський корпус нашого міста проголосувати за відповідні проекти рішень, які дозволяли б нашому комунальному підприємству взяти участь у цій програмі. Найближчими днями я відвідаю Міністерство регіонального розвитку і будівництва з метою підписання відповідних договорів на участь у цій програмі. І, сподіваюсь, цього року у нас уже почнеться фінансування для того, щоб реконструювати системи очищення наших каналізаційних вод.

- Назвіть 3 зроблені вами речі, котрими ви як мер найбільше пишаєтеся.

- Я не буду казати, що я чимось пишаюся. Буду казати, що радію. От щира радість у мене є за мінімум десяток речей. Перше і найголовніше – це те, що ми прибрали побори по дитячих садочках і школах. У нас не треба давати хабар, щоб дитину взяли в дитячий садочок. У нас не треба, ідучи в дитячий садочок, купувати горнятко чи рушничок чи постільну білизну. Все це у нас купується за державний кошт через систему ProZorro. 



І мені було дуже приємно перед 1 вересня підписувати договори, мені їх принесли цілу пачку. Починаю їх розбирати: о, купівля простиней і наволочок; рушники; мило; туалетний папір. Ми все це закупили, і в випадку, якщо хтось з працівників заходів освіти спробує вимагати грошей, його очікує тільки одне: звільнення. 

Також ми заборонили подарунки викладачам і вихователям. Тобто це максимум може бути квіти і коробка цукерок. Якщо ж буде щось коштовне, то людина може повністю позбутися роботи.

- Це перше. Друге?

- Ми вивели на новий рівень будівництво доріг. Тобто спочатку ми поламали ту систему, яка була. А потім – створили новий конкурентний ринок будівництва доріг у місті Конотоп. Це дозволило нам зекономити на будівництві доріг дуже суттєву суму. Ми тільки по одній вулиці, де вартість проекту була півтора мільйони, зекономили тільки на самому асфальті 180 тисяч.

- Цікаво, а ми от тільки-но їхали в таксі – і якими тільки словами не крив вас водій. Згадували ремонт переїзду, казали, що гарний ремонт – це справа рук "Райавтодору". Та й взагалі, ваші опоненти постять фото поганих доріг у місті у супроводі нищівних коментарів. 

- (Заперечливо мотає головою) Ні. Я вам хочу сказати, що ті дороги, які ми побудували минулого року, - на них не те що вибоїн немає, там і вода не стоїть. От поїдьте на вулицю генерала Тхора – і нехай вам покажуть ту ділянку, яку там зробили за часів Семеніхіна. І порівняйте з ділянкою, яку зрозбили за часів попередніх мерів. У нас, на відміну від попередників, бордюри стоять, у нас роз'їзди зроблені. І на 170 тисяч дешевше тільки по тій вулиці і тільки по асфальту! Я вже мовчу про проект.

Я не знаю, що там за таксисти вас підвозили. Я дуже часто спілкуюся з таксистами, під'їжджаю на вокзал, то є найкраща точка, щоб дізнатися необхідну інформацію: про свій рейтинг, або що про тебе люди думають. І з таксистами я спілкуюся якщо не раз на тиждень, то раз на два тижні – так точно. 

Взяти той же автовокзал. Там, де ви переходили дорогу, - вона нова. А от ділянка дороги до Залізничного вокзалу ремонтувалася у "лопато-дощовий" спосіб. Тобто: лопата асфальту, чоботами притоптали, поїхали далі. А ми в тому році почали ремонтувати серйозно: фрезувати, вирізати квадрати, ділянку вирізати. Вичищати, висушувати, промазувати мастикою – і тоді тільки асфальтувати. 



Той асфальт, який ми клали минулого року, - стоїть, і зауважень до нього немає. До речі, минулого року підрядники, які з нами працювали, не взяли грошей за одну з доріг. Дорога по вулиці Батуринській – безкоштовна. А це понад  мільйон гривень. Покажіть мені, де раніше у Конотопі чи будь-де підрядники дарували дороги!

- І звідки така щедрість?

- Вони думали, що по закінченні робіт ми візьмемо з них відкат. І коли дізналися, що ми в ці ігри не граємося…я вам чесно кажу. І можу познайомити з людиною, яка це зробила.

- Третє ваше досягнення?

- Освітлення міста. У нас дуже багато було вулиціь, які навіть за радянських часів не мали мережі вуличного освітлення. Ми зараз модернізуємо систему вуличного освітлення. Встановлюємо сучасні світодіодні ліхтарі практично по всьому місту. Раніше, до речі, була тільки одна підрядна організація; зараз – уже чотири. І, конкуруючи між собою, вони утворюють найнижчу ціну. Тому що кожен хоче працювати. Раніше цього не було.

І якби ви залишилися тут увечері, я б вам зробив екскурсію містом, і ви б усе побачили. Місто Конотоп зараз займає перше місце в Сумській області за глибиною модернізації вуличного освітлення. І за тим, наскільки воно є сучасним. Такої кількості модернізованого освітлення ви не знайдете ніде.

- А які 3 речі є для вас як для мера вічним головним болем?

- По-перше, система теплозабезпечення і теплогенерації. По-друге, система водовідведення, фільтрації і каналізаційних вод. І третє – дороги.

- Те, що завдяки децентралізації у місцевих бюджетах суттєво побільшало грошей, вам допомагає?

- (Іронічно посміхається) Я заперечую, що завдяки децентралізації добавилися якісь грошові ресурси. Все те, що додалося завдяки цим так званим реформам центральної влади, - воно ж і поглинулося за тими статтями видатків, які в теорії взагалі не повинні лягати на плечі міської влади. (До речі, ми того року зайняли перше місце по області за темпами приросту надходжень до нашого міського бюджету. Це офіційні дані департаменту фінансів Сумської ОДА).

Так от, для прикладу. На нас повісили незабезпеченість по медицині (минулого року вона становила 11 мільйонів гривень); на нас повісили ПТУ (20 мільйонів гривень). Ну і решту незабезпеченостей по освіті. Я вже не беру до уваги ситуацію по книжках, підручниках – десь ще близько 3 мільйонів. 

От вам і будь ласка. Це навіть більше, ніж ті коші, які нам залишилися після переформатування центрів, де осідають податки. В цьому році від нас забрали ПТУ, але на нас повісили практично всю медицину. Незабезпеченість по галузі охорони здоров'я становить зараз 28,5 мільйонів.

- А чи є у Конотопі певні інновації, яких ви не бачили у жодному іншому місті України? Або певні речі, які ви підгледіли в інших містах і застосували у вашому?

- Це якраз вуличне освітлення і те, що прибрали побори по школах і дитячих садочках. Цей приклад, я вам чесно скажу, прийшов від мера Тернополя Сергія Надала. Я почитав-подивився, як він це зробив – і перейняв у нього цей досвід.



Перейняли ми і досвід того, як взимку робити дороги. Не скажу, з практики якого міста, бо я побачив це в YouTube – і просто не запам’ятав, в якому місті так робили.

- Але місто українське?

- Іноземне. І я почав шукати, як це можна зробити у нас у місті. І звернувся до підрядників. До речі, "Райавтодор" нічим не допоміг у цьому випадку. Допомогло інше підприємство, яке теж є підрядником у нас по дорогах. Вони знайшли спеціальне обладнання, яке дозволяє робити ремонт доріг взимку. Навіть якщо пройшов дощ або сніг. Розігрівається квадрат асфальту (там, де яма), висушується, додається ще асфальт – і тоді ми все це асфальтуємо. Дорога рівненька, зміни помітні хіба що за відтінком асфальту. Такі роботи ми почали робити приблизно місяць часу.

ПРИЇЗДИЛИ ДО НАС І З ВІДДІЛУ ПО БОРОТЬБІ З ЕКОНОМІЧНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ ОБЛАСНОЇ ПОЛІЦІЇ. ОТО БУЛИ ПАСКУДИ: ЗАЛАЗИЛИ НАВІТЬ У КОСМЕТИЧКИ ДО ДІВЧАТ! НУ, ТО ДІЙСНО "МУСОРА" БУЛИ!

- Що скажете з приводу підозри прокуратурою чиновників із Конотопського управління ЖКГ у відмиванні 5 мільйонів під приводом виконання підрядних робіт у пологовому будинку та дитячій поліклініці?

- Прокоментую це так. Коли я став міським головою, буквально відразу ж після цього моменту відбулося відкриття тендерних пропозицій. І я тоді не знав не те що нікого з міської ради, а хіба що 1-2 людини. І в обличчя, і як звати. Тобто все відбувалось відповідно до чинного законодавства. 

На мою думку, правоохоронним органам треба копати глибше, і от чому. Тому що гроші на рахунки ЖКГ міста Конотоп надійшли, якщо мені не зраджує пам’ять, у липні-серпні. Перший знак питання: чому ЖКГ міста Конотоп мало займатися закупівлею медичного обладнання? Там хіба є фахівці, які розбираються в медицині? Ні. Далі: чому 2 лоти – добудова і закупівля обладнання - було об’єднано в один? І запитання номер 3: чому, коли фахівці говорили: "Люди добрі, давайте роз’єднаємо ці два лоти, щоб більше грошей пішло на медицину, а не на ЖКГ, що було б правильніше", до них не прислухались?

- До чого ви ведете?

- Зараз закінчу, буде зрозуміло. І ось коли я став міським головою і мені довелося вже працювати з тими компаніями, які виграли тендер, я вимагав від них одного: щоб вони вклалися в тендер до 31 грудня. А до цього числа (як мені вже пізніше стало відомо) закупити обладнання, яке вироблялось за кордоном, було нереально. Бо це обладнання – специфічне, його треба було ще виробити, а потім привезти, розмитнити і доставити. Це півтора-два місяці часу. А часу на виконання цього тендеру було буквально 2 тижні.

Тобто я вам скажу так: я зараз не називаю прізвищ, але вибори у місті Конотоп повинен був виграти не я, а люди, яка зайняла друге місце, у нас був невеличкий розрив. Ця людина була депутатом міської ради, фактичним лідером більшості міської ради. Яка останні півроку до виборів блокувала всі бюджетні видатки. Збираючи їх всі в один комочок і плануючи це все потім розподілити, коли стане мером.

Мером людина не стала, але тендер же ж проводити треба. Він і був проведений. Як воно було зроблено – нехай правоохоронці дають оцінку. Я - тільки за. Більше того, ті люди, які робили виїмку, були з економічної контррозвідки СБУ. Плюс прокурор з Києва. Люди фахові – повірте, за свого життя я дуже багато зустрічався і з мусорами, і зі всяким непотрібом. Але коли я спілкувався з тими, хто робив виїмку, я вам чесно скажу – задоволення отримав від того, як вони спілкуються, працюють.

Були потім і ще одні у нас гості – але це уже був відділ по боротьбі з економічною злочинністю обласної поліції. Приїхали через тиждень або два. Ото були паскуди: залазили навіть в косметички до дівчат, дивилися, яка там у них помада! Ну, то дійсно "мусора" були!



Я зі свого боку гарантую повний доступ до всіх документів. Навіть без запитів через суди чи ще щось. Слідчий приходить і каже: мені потрібен цей документ. Присідає на стільчик, йому дають каву - і на його очах робиться цей документ. Я повідомив про це офіційно і поліцію, і прокуратуру, і службу безпеки.

- Вашу відповідь зафіксували. А скажіть ще ось про таке: що це за історія, коли мер ініціював створення муніципального футбольного клубу, але його не підтримала навіть фракція "Свободи" у міськраді? Як так: український футбол дихає на ладан, клуби вищого дивізіону намагаються оптимізувати свої бюджети – чому саме зараз ви вирішили створити комунальне підприємство "Муніципальний футбольний клуб "Конотоп-Шахтар"?

- Я вам скажу так: фракція "Свободи" у міській раді проти цієї ініціативи не голосувала. 

- Ну, але ж не голосувала "за".

- Але і проти – теж. 

Справа в тому, що колись футбольний клуб у нас був. Футбол є наймасовішим видом спорту у всьому світі. І я пам’ятаю своє дитинство; я виріс біля стадіону і пам’ятаю, скільки там займалося дітей. Нас за вуха не можна було відтягнути, грало по 20 чоловік у команді!

Зараз, коли влітку-восени я спілкувався з дітворою по місту, то питав: чого б ви хотіли: гойдалок, майданчиків для волейболу-баскетболу? "Ні, - відповідають – нам потрібен футбол".

В мене дуже багато друзів, які свого часу були талановитими футболістами від Бога. Але вони свій талант направили, скажімо так, не туди. Частина з них стали наркоманами по тюрмах. Частина – зайнялася бізнесом і поправилася, як я і ви. Ще частина кудись пішла. Але реально у нас була перспектива розвитку футболу.

Як людина, яка раніше була в бізнесі, я бачу, що з футболу можна робити хороший бізнес. А я вам хочу сказати, що у нас база дуже серйозна. У нашій спортшколі є окремо дві групи, які займаються футболом – тобто професійно навчають дітей грати у футбол. І далі їм діватися нікуди: ось вони закінчили спортшколу – і куди їм далі? Це при тому, що у нас є професійний футбольний стадіон, професійне футбольне поле, готель для спортсменів! І база є – а футбольного клубу немає! Розумієте, вартість утримання цього футбольного клубу становила б приблизно 1 млн 200 тис. гривень на рік! Тобто це 120 тисяч гривень на місяць. 

У мера є фонд у мільйон гривень, який я направляю на матеріальну допомогу, ремонт садочків-шкіл і таке інше. І я готовий був половину (а може, навіть і більше) коштів з цього фонду направити на створення цього клубу. 

Що собою являє створення футбольного клубу? Це виключно зарплата футболістів і тренерів клубу. Чіткі ставки, відповідно з податками. Все! Решта – стадіон (оренда – 1 гривня), готель. У нас навіть транспорт є, щоб возити футболістів!

- Отже, ви хочете сказати, що це не таке дороге задоволення, як багато хто вважає. Будете і далі лобіювати цю ідею?

- Думаю, що переконаю депутатський корпус проголосувати за це. Хочу сказати, що ця інформація – ой, тут жити немає за що, а він про футбол, це ж такі гроші! – була розкручена негідниками. Які просто бачать це крісло у вигляді лопати, якою можна гребти гроші. Справа в тому, що дуже багато корупційних схем у місті Конотоп мені вже вдалося поламати. Але все одно їх тягне до цього місця…

"МОСКОВСЬКИЙ ШОВІНІСТ І ЗАТЯТИЙ УКРАЇНОФОБ ПУШКІН УКРАЇНЦІВ ПРОСТО ЗНЕВАЖАВ, У НЬОГО З ДУШІ РВАЛАСЯ НЕНАВИСТЬ ДО ВСЬОГО УКРАЇНСЬКОГО"

- Бачив, ви поширили у Фейсбуці отакий пост.



Скажіть, ви справді погоджуєтеся з його змістом?

- Так. Я хотів би навіть конкретизувати. Шевченко казав: "Чужому научайтесь, й свого не цурайтесь". Так ось, я вважаю, що читати і вивчати твори московські треба після того, як ти вже вивчив своє, українське. Якщо людина ніколи не читала "Розриту могилу", "Кавказ"; якщо людина не читала і не знає напам’ять "Заповіт" Шевченка; якщо людина не знає свого, а намагається вивчати чуже – що в неї буде в голові?

- Але ж так можна сказати не лише про російських класиків, а й про Сервантеса, Дікенса, Гете…Навіщо неодмінно протиставляти? Можна просто читати українське – і крапка.

- Я вам скажу так: якщо ви йдете в школу, і там на уроках іноземної літератури паралельно з Сервантесом йдеться про московського шовініста і затятого українофоба Пушкіна…Який українців просто зневажав, і у його творах можна побачити оцю межу: є хохол, а українців не існує.

При цьому я двічі перечитував "Війну і мир" Толстого. Двічі. І чесно скажу – отримав задоволення. І ту інформацію, яку я звідти взяв, вона тільки закарбувала в мені оте переконання, що треба любити саме свою рідну землю – Україну. І у мене з’явилося більше потягу до нашого, українського. І коли я почав читати "Гайдамаків", "Холодний яр" Горліса-Горського, чи прочитав Шкляра…Порівнюєш – і бачиш два абсолютно різних світи. І починаєш замислюватися: так, тут є чого повчитися, тут є певні життєві приклади. Але от це – воно ж своє, рідне…



- Тобто до Льва Толстого ви відрази не маєте? Бо він теж згадується у розповсюдженому вами статусі у Фейсбуці.

- Щодо Толстого: людина жила у свій час і просто повинна була дотримуватися певних рамок. І коли його читаєш і намагаєшся зрозуміти, видно, де людина іде в обмеження, і хочеться дописати; а де він пише й пише, коли у нього з душі рветься…От у Пушкіна з душі рвалася – ненависть. Ненависть до всього українського, розумієте?

***
Інтерв’ю записане за кілька днів до спроби блокади у Конотопі залізничного сполучення з метою припинення торгівлі з Росією. Ставлення мера до цих подій ми дізналися вже у телефонній розмові.

- На підтримку блокування активістами штабу блокади поїздів у Конотопі ви раніше вже висловилися. Що нового станом на цю п’ятницю?

- Є новий розвиток подій. Річ у тому, що ми не асоціюємо цю блокаду з якоюсь політичною силою чи політичними діячами. Ця блокада у нас в місті Конотоп асоціюється з Майданом, черговим Майданом, який зараз розпочинається по всій Україні. А ще у нас в місті ситуація як у 2013-14 роках, коли був Майдан і був Антимайдан. 

- Що маєте на увазі?

- У нас тут є кримінальній елемент – Кирій Олександр Вікторович, громадянин Російської Федерації, депутат Конотопської міської Ради, неодноразово засуджений за рекет, крадіжки з квартир, будинків. Ця людина їздить на чорному "гелендвагені" і є "смотрящим" від кримінального світу за містом Конотопом. Більше того, він напряму підпорядковується путінському кримінальнику Маміашвілі. Навіть конотопська дитяча спортивна школа досі носить назву Михайла Маміашвілі, і на найближчій сесії ми будем її перейменовувати на ім’я когось із наших місцевих патріотів, хто займався спортом…Так от, оцей Маміашвілі призначав головою Федерації греко-римської боротьби оцього Аксьонова – той, шо займався анексією Криму і зараз там головний бандит. І коли Аксьонов провів оцю операцію Кремля по анексії Криму, особисто Михайло Маміашвілі приїжджав і вітав його з цією подією.

- Давайте все-таки ближче до теми блокади у Конотопі.

- Зараз Олександр Кирій отримав наганяй від свої кремлівських кураторів. Це є достовірна інформація, я за свої слова відповідаю.

- Наганяй за що саме?

- За те, що він не втримав ситуацію в місті, де з’явилися антиросійські виступи у вигляді блокади. І оте відео, яке зараз розкручується по каналу Russia -24, - там якраз говорять, що мешканці міста Конотоп начебто виступили проти блокади. І показують слова бандита Кирія, громадянина Російської Федерації. У нас є ксерокопії його паспортів, а також інформація від прокурора про те, що під час обшуку у Олександра Кирія в 2014 році було вилучено 2 паспорти: один – закордонний, Російської Федерації, і один – громадянина Російської Федерації. І от цей покидьок зараз намагається розкачати в місті Антимайдан.

Коли хлопці з добровольчих батальйонів приїхали встановити спостережний пост, щоб навіть не блокувати, а контролювати потік вантажів через кордон з Російською Федерацією (і через вузлову станцію у місті Конотоп), то бандит і злочинець Кирій став звозити тітушок практично з усієї області. Їхали на автобусах спортсмени з Глухова, Шостки, Кролевця, Конотопа. І всі ті люди, які по російському ТБ були показані як мешкаці Конотопа проти блокади, - то все тітушки, якими керує агент Кремля Кирій Олександр Вікторович, депутат Конотопської міської ради.

- Зрозуміло. З центральною українською владою останніми годинами спілкувалися?

- Ні. Але центральна влада зчинила провокацію в міській владі. Нею була інсценована бійка: начебто мій заступник і ще якісь невідомі особи ударили журналіста. Це не є правда, це є провокація! Про того журналіста писали, що він ледве не з переломами, але у мене є довідка про те, що він здоровий, і у нього просто є слід, скажімо так, не від удару кулаком, а від ляпаса по щоці. І на відео, яке вони виклали, чітко видно, що він сам спускається, за камерою присідає і інсценує падіння. 

Він каже, що його побили 5 чоловік. Та якби 5 чоловік били одну людину, то принаймні було б пару вибитих зубів і пара зламаних ребер. Тобто це брудна інсинуація влади для того, щоб зараз допомогти бандиту Кирію розхитати ситуацію в місті!

Позавчора була зібрана, так би мовити, позачергова сесія Конотопської міської ради, де мені намагалися висловити недовіру. Всупереч регламенту, всупереч всім законам, можливим і неможливим! Тобто фактично частина депутатів порушила закон і дали мені зараз підставу для розпуску Конотопської міської ради. Що, власне, зараз я і буду намагатись зробити. До мене звернулись представники громадськості, громадські активісти; люди телефонують, пишуть на Фейсбук: "Оголосіть, будь ласка, мобілізацію в місті Конотоп для того, щоб ми викинули цього бандита і афериста Кирія з міської ради. І щоб ми змусили депутатів проголосувати за свій розпуск!"

- Послухати вас, Артеме, - то цей Кирій просто резидент самого Кремля. Вам не здається, що ви занадто багато про нього думаєте?

- Він зараз є лакмусовим папірцем всього, що відбувається в місті Конотопі і в області. Тобто влада на нього зробила акцент. Навіть не на спецслужби, не на поліцію чи якісь наші репресивні органи. А саме на бандитів. Оце і показує справжнє брудне, гниле обличчя нашої влади!

Євген Кузьменко, "Цензор.НЕТ", Київ-Конотоп-Київ

Олег Дем’яненко, для "Цензор.НЕТ"